Туристичний елементаль

Все нижческазане є лише моїм власним досвідом і не претендує на безумовну істину, проте тим, хто начитався, що продукція Apple зручна і надійна, варто це мати на увазі.

Я — досвідчений користувач комп'ютера, постійно тюкаю по клавішах десь з 2000-го року, вирішуючи широке коло завдань і, здебільшого, розбираючись з новими програмами сам. Коли прийшла пора телефонізуватися, я без проблем освоював інтерфейс телефонів, взагалі розрахований на недосвідчених користувачів. Спочатку одноклітинний Nokia 1110, потім Motorola PEBL U6, Nokia C5-00 на Symbian 9.3 і, врешті, Lenovo P780 на зеленому роботі. Тобто, основні функції, пов'язані із керуванням контактами, повідомленнями, картинками та іншим контентом, освоювалися на ходу, що я вважаю нормальним явищем. Lenovo я освоїв у маршрутці по дорозі додому з Києва, де його купив.

Так ось, підходить колега з ЙаМобілко 3 (три) аж на цілих 32 ГБ і каже — ви викладач інформатики, допоможіть відправити фотографію через MMS. Ось картинка, ось контакт в телефонній книзі. Заходжу я в галерею, тицяю на картинку, шукаю додаткові функції — можна відправити поштою, можна відправити у Твіттер, але MMS — ніяк. Заходжу я у телефонну книгу, створюю нове повідомлення і ніде не бачу можливості долучити до нього фотографію. Тицяв-тицяв, так і нічого не розібрав.

Скажіть мені, яблучники, там взагалі передбачені MMS, чи я даремно шукав? Якщо передбачені, то в якому важкодоступному місці заховані? А, так, за той час, коли я розбирався з ЙаМобілко, він ні разу не заглючив, правда.

З одного боку, популярність ніби-й добре — твої тексти читають, коментують, можна поспілкуватися з цікавими людьми. Але з іншого боку, популярність має негативні сторони — твій блог перестає бути твоїм, це уже не є затишне місце для спілкування.

Сьогодні почитав допис Максима Січеславця про буковинських гуцулів. В принципі, досить цікавий допис, злегка притрушений ваніллю і з елементами комерції — невеличке посилання на готельчик, де жили блогери. В статті показано гуцульський побут — хата і господарство, нахваляється гостинність господаря. І все. Фактично, такий самий допис, як мій про полонинне господарство.

В коментарі являються кремлеботи — інакше їх не назвати. В дописі немає політики — ні Майдану, ні згадок про Європу, чи Росію, нічого такого. Але нічого, згадали "пархатого Бандеру", придерлися до того, що свиня брудна (ну якій бути свині в хліві — її випусти в поле, вона бруд знайде, така природа), що бардак і т. д.

Сиджу, читаю і думаю — маю до сотні читачів, от і досить. Блог мій і затишний.

На днях Фальк цікавився, де можна записатися на Антимайдан. Сьогодні я дізнався, як це відбувається.

Маршрутний автобус на Київ вантажиться в Білій Церкві. Серед пасажирів відмічаю велику кількість молодих людей пролетарської зовнішності. Чую за спиною фрагменти телефонної розмови:

— Тут такая тєма ... 200 гривен ... возле Мариинского парка ... собирай пацанов.

І цілу дорогу він щось там телефонував і домовлявся.

Переглядаючи всякі новини, натрапляю на палку розповідь Дмитра Кисельова про події у нас. Вирішив подивитися. Ну, я готовий був до того, що там буде перекручення, брехня та інше неподобство, знаючи відгуки про цього суб'єкта. Але все виявилося значно гірше.

Я не буду вставляти відео на сторінку, хто хоче проблюватися — вперде за посиланням на титрубу. А там реально нудить — уже від тону його розмови. Такий масовий, потужний потік помиїв — зібрано із усієї міської каналізації Москви. І все це — російський зомбоящик. Навіть наші якось делікатніше брешуть.

Вчора взяв фотоапарата і думав після роботи заскочити в Олександрію. Але на роботі затримався та-й погода хмарною була. Сьогодні вранці подивився через вікно і не став брати фотоапарата. Як наслідок — останньої пари не було (студенти на практиці), а на вулиці була гарна, сонячна погода. А листя опадає.

Цікаво, як знайти межу розумної економії?

В минулі роки для нового комп'ютерного класу ми мали купити ліцензійний Windows + Office. На той час ще офіційно в продажу був Windows 7. Я списався із Microsoft, де мені роз'яснили всю процедуру придбання ліцензій для навчальних закладів. У виділені кошти ми вписувалися і я обрав редакцію Professional для учнівських комп'ютерів, а на вчительський захотів Windows 2008 Server - це дало-б мені можливість зробити домен із усіма можливими плюшками - централізоване оновлення, керування обліковими записами студентів, всякі там обмеження через політики безпеки. Різниця між простішим варіантом з Home Basic за академічними цінами була мінімальною - бо домашня версія продається тільки за повною ціною, тоді як на Professional вони добре скидають.

І я уже домовився з фірмою, яка може розповсюджувати академічні ліцензії (Дрібном'які на пряму не торгують з кінцевими споживачами), але на шляху стало дві перешкоди. Перша - держказначейство, яке, на зважаючи на наявність коштів на рахунках, може дуже затримувати проплати. Через це щось купувати у комерційних фірм проблематично, так як не можливо домовитися за конкретні строки оплати. Друга - директору хтось шепнув, що можна дешевше нашукати ліцензій на Windows XP. Зі словами "Навіщо вам такий крутий хакерський Windows, ми візьмемо дешевший" він усе це зупинив. Ліцензій на ХР відразу не знайшлося, але на наступний рік їх, таки купили - дешевшим він не виявився, бо купували за комерційною ціною.

З одного боку, з ХР теж можна працювати, але в ній зустрічаються деякі косяки, яких у сімці давно немає - з приводу стабільності і зручності. Крім того, кожен комп'ютер працює по своєму - оновлюється по своєму, налаштування свої - звести все до спільного знаменника тільки ручками, розкидати новий софт - тільки ручками на кожній машині. Ось така економія.

Сам сиджу за ADBlock, тому думав, що у мене в стенделоні реклами немає - ну, піар Богдана Поповича і Ярослава Козака вважайте відуками про надані ними послуги. Але вона, як виявилося, є - система коментування DISQUS заставляє користувача певний час дивитися на рекламне повідомлення, перед тим, як дати можливість дефекувати у моєму блозі.

Я не заперечую проти реклами в інтернетах взагалі - треба-ж їм якось гроші заробляти. Хіба не можна, як гугль - виділити збоку чи знизу акуратний рекламний блок? Тепер я у роздумах - з одного боку, досить зручна система коментування вийшла, але з іншого хочеться її викинути к чортовій бабусі.

Крім того, із власного досвіду, варто сказати, що ніколи мені не знадобилося те, чого рекламу я бачив на просторах інтернетів. Або була реклама взагалі мені непотрібного - автокредити, онлайн-іграшки, або запізніла реклама телефонів, коли я вже здійснив покупку.

Тому, шановні читачі стенделону - чи заважає вам реклама у DISQUS? Якщо так, то або буду міняти, або пошукаю можливість платного відключення, якщо не пошкодую бабла.

Заходжу я у френдстрічку, а там два дописи підряд від вкрай стурбованих хлопців: раз, два. І це у них не вперше. Я от думаю, що футбол шкідливо впливає на психіку. Треба його, якщо не заборонити, то прирівняти до паління, бухла чи легкої наркоти. Заборонити пропаганду, показ по ТБ і т. д. Бо не можна-ж так нервувати людей.

Превед, кросавчеги! Гоу в штаттын заповедниги!

До речі, скоро я так і зроблю - правда, не в ті, що показані на карті. Не перемикайтеся.

Негарно позаочі обговорювати інших людей, але я не позаочі і по доброму.

Отже, звернув я, якось, увагу на те, що в блозі Івася Тарасика немає жодної великої літери. І не тільки в тому, що писав він сам, а і в коментарях відвідувачів — ну не можуть-же вони всі писати без великих літер. Але тоді я не придав цьому значення, так як це цілком вписувалося в хіпстерський дух його журналу — інді-ігри, інді-фото в ґуґль-плюсі, тощо.

Але якось мене дратує, що блог, приймаючи мої коментарі, теж виправляє всі великі літери на малі. І задумав я з цим боротися. Насправді, зробити автоматичну трансформацію літер у великі, чи в маленькі досить просто — достатньо скористатися CSS-властивістю text-transform, застосувавши її до потрібних елементів на сторінці. Тобто, при бажанні, за п'ять хвилин, із яких чотири піде на те, щоб залогінитися, знайти і відкрити потрібний файл на сервері, я можу зробити такий фокус на своєму стенделоні або в ЖЖ. Отже, якщо ми напишемо щось таке:

То побачимо ось таке:

По суті, весь текст на сервері зберігається в нормальному вигляді, а перетворюється на малі літери уже вашим браузером, що діє згідно завантаженого CSS. Можете прокоментувати у Івася в блозі щось великим літерами, а потім відкрити джерельний код (Ctrl+U) і пошукати в ньому ваші коментарі — вони там нормальні.

Раз літери перетворюються уже на нашому комп'ютері, значить, можна із цим боротися. Для популярних браузерів є додатки, що дозволяють використовувати на сайтах свої власні CSS. Тобто, завантажуємо сторінку цього блогу, знаходимо стиль, що відповідає за трансформацію літер, переписуємо його як text-transform:none; і говоримо браузеру, що це є істина в останній інстанції. Коротше, відкрив сторінку, оглянув її код і мало не зсунувся під стіл. Мало того, що Івась прописав трансформацію не в окремому CSS-файлі, а захардкодив прямо в сторінку (так як код сторінки має пріоритет над таблицями стилів, то вищеописаний метод боротьби абсолютно недійсний), так він іще-й прописав це все аж в 18 місцях — для певності, щоб, зараза, жодна велика літера не проскочила! Капітофобія, коротше. Ось такий вигляд мав код після очищення від всього іншого:

Це, ніби, ти застрелив когось в голову, а, потім, вирішив продірявити на пару обойм, щоб гарантовано не вижив. Ось так, на цьому все, не перемикайтеся.