Туристичний елементаль

Сьогодні ми знову трохи повернемося в ті часи, коли я писав пізнавальні дописи про подорожі, а не про всілякі ноутбуки. Пропоную вам насолодитися неймовірними осінніми пейзажами Закарпаття, проте не довго — бо ми заліземо під землю. Тож сьогодні запрошую відвідати бункер лінії Арпада — великий оборонний комплекс, побудований Угорською королівською армією під час Другої світової війни.

Знаходиться об'єкт коло села Верхня Грабівниця Воловецького району і є єдиним збереженим із тих часів бункером. Іще трохи є в Колочаві, там знаходиться музей лінії Арпада.

Добрий вечір, шановні телечитачі, сьогодні в блозі випуск новин із Міжрічинського регіонального ландшафтного парку. Тільки актуальна та перевірена інформація, факти з перших рук.

Привіт. Сьогодні ми пригадаємо ті не дуже старі часи, коли я більш-менш регулярно їздив у подорожі і писав про них звіти. Бо я знову мав невеликий виїзд, фотографував там і пишу про це звіт.

Скучили? Хочу побачити вашу реакцію. Отже, сьогодні в моєму блозі:

1. Якісь люди фотографують зелені шишки.

2. Тягають оберемки очерету.

3. Їдять за столом.

Про все це детальніше, а також про волонтерів та Пирятинськиї національний природний парк далі допис з фотографіями.

Вчора частково задовольнив своє бажання покататися на каяках, прокатався навколо Долобецького острова і трішки в сторону Русанівки.

Фоточки на телефон, не обробляв і з приводу композиції не парився. Знімки збільшуються.

На вихідних я прихопив із собою кольорові світлофільтри, щоб привнести трішки фарб у нашу сіру буденність.

1. Трішки фарб я зібрався привносити у печеру Млинки, що знаходиться коло села Залісся Чортківського району Тернопільської області. Вона така сіра та буденна.

Я люблю дзеркалки. Вони великі, солідні, мають багато кнопочок і всі думають, що ти крутий фотограф, а ще вони приємно ляскають дзеркалом. Але я не егоїст й іноді думаю про інших людей - які живуть без синдрому великої камери. Яким треба компактний красивий фотоапарат, що дозволяє зняти гарні кадри і, бажано, не коштує дуже великих грошей.

Тому сьогодні мова піде про Fujifilm X-E2s, з якою я поїхав знімати пташечок на лимани Одеської області.

Всі світлини можна збільшувати.

На ці вихідні мене покликали виїхати в Одеську область, познімати на лиманах пташечок на світанку. Я хотів, скориставшись нагодою, взяти на огляд швидку фотокамеру, проте офіси представництв гуляють до 10-го. Так що буду знімати на свою техніку.

Я просто викладу фотографії, а ви їх підпишете. Так, як би на вашу думку підписав їх я. Бо я втомлений і зараз мені ліньки строчити текст.

Плани, як завжди, не збуваються. Хоча, потихеньку збуваються — в Черкаси ж вибрався минулого року.

• Квітень. Хочу знову потрапити в Міжрічинський РЛП, але не з метою споживання "Поліської білочки", а з метою познімати міграцію птахів та їх шлюбний період. Андрій Сагайдак казав, що малою групою більше шансів підібратися ближче до птахів, крім того, там є ничка, звідки можна знімати геть близько. Тому шукаю, з ким поїхати — кілька людей висловили попередню згоду, але дата поки невідома, визначу пізніше. Під цей випадок витрушу відповідну фотокамеру в когось із постачальників.
• Травень. Хочу знову потрапити до Кривого Рогу, покататися на байдарці по Інгульцю і потрапити до майданчика Криворізького авіаційного коледжу, де ряд цікавих експонатів, включаючи Ту-114. На місці є туристичні люди, які цим займаються, тому нікого не шукаю.

Сьогодні в моєму блозі:

1. Люди з ліхтариками спускаються по крутому схилу.

2. Нічне місто сяє кольоровими вогнями.

3. Червона Шапочка Курточка фотографує на суперзум.

Як ви зрозуміли із цих дуже інформативних фотографій, на часі у нас суворе місто Кривий Ріг, великі ями в землі, всіляка техніка та святковий настрій.