Село Косма́ч Косівського району розкинулося у широкій долині між невисокими покутсько-буковинськими Карпатами. Це один із основних осередків гуцульської художньої культури та історії. Знаходячись осторонь від генеральної туристичної лінії Яремче-Ворохта-Буковель, воно є досить незатоптаним та небоянним.

Ранковий Космач

Після повернення із Ґорґан залишалося багато часу до потяга, тому ми вирішили прогулятися Івано-Франківськом. Оскільки центр я вже обходив, то пішов прогулятися далі. По дорозі натрапив на деякі цікаві графіті та мурали. Ось це няшне.

Графіті

Останній мурал буде із загадкою.

Цей травень в мене видається туристичним. Ну, по перше, цей травень в мене розпочався не 1 травня як у всіх людей, а вранці 29 квітня, коли я виліз із поїзда в Івано-Франківську і поїхав з веселою компанією в Карпати на бограч.

Бограч 2017

План був наступний — натовп із сорока чоловік збирається на полонину Боярин, що в Ґорґанах, заносить туди казанки, продукти і себе хороших, стає табором, готує бограч і всіляко це святкує до пізньої ночі. Наступного дня всі розбігаються по різних маршрутах залежно від того, хто скільки вихідних має.

Бограч-гуляш — мадярська страва пастухів, що довго вариться в казані на вогнищі.

Есть ли у вас план, мистер Фикс? — Есть ли у меня план? Есть ли у меня план? Да у меня целых три плана!
Містер Фікс

Знову я беруся планувати, зазвичай це нічим хорошим не закінчується, але я не втрачаю надії. В першу чергу мені потрібна компанія, адже в деякі подорожі самому вирушати не варто. Найголовніше — туризм має бути бюджетним. 2017 — рік недорогого туризму. Отже, цього року я хочу:

  • Первоцвіти.
  • Каяки. Більше каяків. На одну хорошу компанію я вже натрапив, інша іще під питанням.
  • Карпати. Записався в один комерційний організований тур. Познімаю там людей, затегаю їх у Фейсбучику і отримаю соціальний урожай — уже такий номер проходив.
  • Хочу походити по Карпатах з друзями. Найвищий шанс — витягнути орнітогів, але для цього треба розшукати маршрут із цікавими птахами.

Діліться вашими ідеями, пропозиціями, запрошуйте мандрувати із собою або приєднуйтеся до мене.

Сьогодні ми розбавимо потік фотокамер та ноутбуків у моєму блозі архітектурою, для чого треба виїхати на місце з фотокамерою і підготувати знімки на ноутбуці... . Коротше, без них ніяк.

Неподалік від Білої Церкви знаходиться село Городище Пустоварівське, відоме своїм комплексом млинів — пам'яткою індустріальної архітектури другої половини ХІХ століття. Я все хотів на них подивитися, сюди навіть за бажання можна доїхати велосипедом, але не доходили ноги. Знімки можна збільшувати.

Городище Пустоварівське

В дитинстві я читав Жуля Верна, зокрема його пригодницький роман “Навколо світу за 80 днів”. Ясна справа, що таку круту подорож хотілося б повторити, проте я не настільки забезпечений, щоб кататися між континентами, та й 80 днів вільного часу в мене не знайдеться. Тому довелося трішки спростити програму, прогулявшись по горах навколо карпатського містечка Сколе із фотокамерою Canon EOS 80D. Плюс багато інших спрощень — приміром, по дорозі не підібрав ніякої тян. Утім, вийшло непогано, я залишився задоволеним, як походом, так і апаратом.

Краєвид

Далі буде багато фотографій та довга розповідь.

Пробзділось щось у Датському князівстві: я ціле літо нікуди не їздив, а тут вже вдруге неорганізований туризм. Уже купив квиточки і на наступних вихідних тусуюся у Сколе та околицях. Можна сходити на Парашку, з'їздити до Тустані та гірського монастиря. Що там можна робити іще? Хто був, діліться ідеями.

Основна компанія зі мною - бьордвотчери. Але мені не подобається це слово, для нашого вуха воно звучить кострубато. Тим більше, що ці люди не просто дивляться на птахів у дикій природі, а фотографують їх. Тому, по аналогії із орнітологами, називатиму їх орнітографами. А так як слово phoTOGgapher в зарубіжному сленгу скорочують до TOG, то можна назвати орнітогами.

5-6 листопада. Можливі наступні варіанти, що дадуть на виході дописи у блог. Про що ви хочете почитати?

Куди поїхати?

Якби мене попросили охарактеризувати мою останню поїздку Закарпаттям однією світлиною, то ось вона. Тут видно, де я був, з ким і чим займався. Але про все по порядку.

Капелюх на рейках

Сьогодні ми знову трохи повернемося в ті часи, коли я писав пізнавальні дописи про подорожі, а не про всілякі ноутбуки. Пропоную вам насолодитися неймовірними осінніми пейзажами Закарпаття, проте не довго — бо ми заліземо під землю. Тож сьогодні запрошую відвідати бункер лінії Арпада — великий оборонний комплекс, побудований Угорською королівською армією під час Другої світової війни.

Знаходиться об'єкт коло села Верхня Грабівниця Воловецького району і є єдиним збереженим із тих часів бункером. Іще трохи є в Колочаві, там знаходиться музей лінії Арпада.

Вхід

Сторінки