12.05.2015 - 23:40
В минулі роки я відвідував багато місць в Черкаській області — Умань, Чигирин та Су́ботів, Корсунь-Шевченківський і Трахтемирів. Проте залишився невідвіданим обласний центр, отже на вихідних я надолужив це і добив боса. Сьогодні в моєму блозі:
1. Багато води!
2. Багато диму!
3. Багато людей!
Ну і інші цікаві речі, читайте далі.
4. Цього разу я не їхав з групою та бородатими дядьками, а поїхав сам і це краще. В мене був персональний гід, який не засипав мене енциклопедичними знаннями з історії та архітектурних стилів, а просто показав місто. І багато каштанів в центрі — цікаво, а вони липові?
5. Ну і трішки архітектури — палац Щербини, в якому зараз знаходиться будинок позбавлення волі.
6. Пам'яток тут не багато — деякі з них взагалі певний час не доглядалися і тільки в останній час були відновлені. Редакція місцевої газети поселилася в гарному будинку від Городецького.
7. Центральна вулиця називається Хрещатик і її ніяк не зроблять пішохідною — бо якщо зробити, то що тоді обіцятиме наступний мер на вибори? Будинок Цибульських, де перебував заарештований Шевченко, тому зараз тут його музей.
8. Ще одна спадщина Городецького — колишній готель Слов'янський, хто тут зараз — не скажу.
9. Взагалі, місто чимось схоже на Білу Церкву — трішки більше за населенням, багато базарчиків, вуличних генделиків, всякий дрібний бізнес. Трішки гірші дороги, трішки кращий транспорт — замість Спринтерів по вулицях їздять невеликі автобуси — або квадратні ПАЗи, або чи то Рути, чи то щось китайське. Хоча, їздять вони повільно. Йдемо далі — стіна з вибоїнами від обстрілів часів ВВВ — там, навіть, пам'ятну табличку приліпили.
10. Але основною відмінністю від Білої Церкви є розміри річки, на березі якої стоїть місто. Власне, тут, навіть, аж ціле Кременчуцьке водосховище і ми йдемо до нього.
11. Ближче до берега пожвавлення — якби день Перемоги, а тут іще-й такий меморіал — Галя зі склянкою. Колись в руці був газовий факел, проте газ дорогий і його замінили світлодіодною люстрою, що вночі імітує полум'я.
12. Від підніжжя Галі гарно оглядати акваторію і чувачків на ганчірочках, що снують по ній. Так, я знаю, що то кайтсерфінг.
13. Нижче знаходиться долина троянд — міський парк-набережна для відпочинку, досить не поганий, проте я, чомусь, не сфотографував. Звідси трафік на воді теж можна розглядати — основою його є прогулянкові яхти, між якими скромно затесався прогулянковий катер.
14. Йдемо вздовж берега і виходимо на буддистський монастир. Всередину ми не потрапили, так як вони проводять екскурсії виключно по неділях о 12-й годині, а лишатися на другий день заради цього я не схотів. Хоча, як на мене, буддизм — сама мирна релігія, майже як Церква Літаючого макаронного монстра.
15. У буддистів цвіте сакура, стоять два Запорожця і більше нічого цікавого — йдемо до міського парку.
16. Міський парк не дуже великий, без усяких архітектурно-скульптурних плюшок, як у Софіївці — тобто, там є сучасна скульптура з якихось конкурсів. Проте гарний, там можна відпочити. І з видом на Дніпро.
17. Звідси видно міст і дамбу і, якщо у вас є гарний телевик, мінімум на 400 мм, то можна постріляти поїзди.
18. Від міського парку стрибаємо до залізничної станції — я і не думав, що Черкаси не електрифіковані. В тім, менше дротів — краще фотографам.
19. На станцію прибуває поїзд — що називається, доскакалися. Мало того, що не електрифіковано, так іще-й повернулися до паровозів. Що хунта робить з країною!
20. А так як вугілля немає, так топлять покришками, що залишилися з Майдану — серйозно, у тендері шини. Люди поспішають застрибнути до вагонів, щоб не довелося їхати на даху.
21. Дітей взагалі везуть в кабіні. Чи, може, ними топлять?
22. З вагону виліз Дніпрович, який і підкинув ідею про хунту та покришки, і тепер в мене стало два персональних гіда! (Я крутий) А цю фотку я хотів винести на вступ, проте на горловині станції було більше диму, тому я взяв іншу.
23. Якщо серйозно, то я думаю, що паровоз на мазуті, як і той, що в Києві — запах такий, який я чув у котельні, що працювала на мазуті.
24. Два персональних гіди повели мене до місьководоканалу, де знаходиться шухівська водонапірна башта, як і в Білій Церкві.
25. Великий кран, якого водоканальники перекривають, коли хочуть зберегти питну воду у всьому місті.
26. Дядя Вася — десь таким-же колоритом, як і в Ужгороді ліхтарник.
27. Закінчилася наша прогулянка міським портом, що, насправді, зараз є одним великим метагенделиком — і на землі, і на дебаркадері увечері все світиться, грає музика і гудуть люди.
28. Ночував я на вокзалі, так як їхати додому було пізно. Недорого і сердито, коротше — ліжко тверде, чути оголошення по гучномовцю, проте є душ і цілком розумна ціна. Можна брати від трьох годин до доби.
29. Ну і на останок — якась квіточка, знята через мануальний вітчизняний Геліос 81-н — така мала глибина різкості, що ледве сфокусувався. Але-ж розмиває як! Скло не моє, поки думаю, чи воно мені треба.
Черкащина в моєму блозі:
- Корсунь-Шевченківський
- Корсунь-Шевченківський 2
- Корсунь-Шевченківський 3
- Трахтемирів
- Чигирин
- Гугля
- Су́ботів
- Холодний Яр
- Софіївка, відео
- Софіївка, фото
Залишилися іще недобитки, типу Канева, думаю, що доберуся туди цього року. На цьому все, не перемикайтеся.