03.05.2019 - 23:49
Коли я вперше був у Гайвороні, то побачив цікаву гранітну вежу і згадав, що тут є цікаві будинки з граніту. Тому я зробив собі помітку іще раз сюди повернутися. Така нагода випала після відвідання Кармелюкового Поділля — вранці ми сіли на вузькоколійний поїзд від Жабокрички і мали задоволення майже дві години їхати в теплому ламповому вагоні Pafawag.
Сам вагон хоч і дуже ретро, але добротний і красивий, ніби доглянутий. Більше того, під м'якими сидіннями є рундуки для багажу, як у купе та плацкартах. Ось тільки немилосердно штиняло чимось — чи то багажем, чи деякими пасажирами.
Пасажири їхали колоритні та цікаві — сидиш і слухаєш, чим живе Поділля. Люди як люди, але усе одно відрізняються від тих, хто їде в електричці до Києва. Огрядна боді-позитивна тітонька, коло якої я зайняв місце, спала, схилившись до вікна. А коли прокинулася, то видала — вам напевне зле коло мене, я така товста. В сусідньому ряду інша тітонька розповсюджувала зраду і говорила про те, що безвіз нікому не потрібен, а хто їздив раніше, той їздить і зараз.
В Гайвороні на вокзалі висіло оголошення, що заперечувало її тези. Але ми купили квиток на автобус до Києва і мали кілька годин погуляти по селищу.
Поруч із вокзалом знаходиться гарна гранітна вежа. Її я вже бачив у вересні, коли сподівався покататися на паровозі. Якби я тоді, замість тупо чекати, прогулявся по околицях, то побачив би й інші будівлі.
Неподалік від вокзалу ми знайшли декілька гранітних житлових будівель. Вони гарні, але вигляд зіпсований великою кількістю мотлоху навколо.
Ще гранітний будинок. Два із них ми знайшли прямо за вокзалом, по інші довелося прогулятися трохи далі. Десь іще є подібний квартал, але ми його не знайшли.
Будинки двоповерхові, на декілька квартир. Мешканці, звичайно, зробили навколо дворики і грядки, добудували негранітних балкончиків.
Трохи далі ми знайшли гранітний чи то гуртожиток, чи то барак. Але більше шукати вже не стали.
Дорогою назад, коло міського стадіону, знайшли іще один гранітний будинок, знищений пожежею. Тобто стіни нікуди не ділися, але зараз там схоже ніхто нічого не намагається відновлювати.
Власне і все по Гайворону — гранітні будинки то гарні, але заради них їхати аж сюди не варто. Але якщо ви проїздом, то можна зупинитися на пару годин. Іще там можливі сплави по Південному Бугу — є непоганий готельчик із відмінним пляжем прямо на березі річки. Про водний туризм у наступному випуску, а на цьому в мене все, не перемикайтеся.