Туристичний елементаль

Жодні закони та міліція в нашій країні не зупинить бажання бабусь поправити своє плачевне фінансове становище шляхом збирання та продажу первоцвітів. Лише повна відмова жінок приймати ті букетики на восьме березня. Але це я сильно розмріявся — навіть працівниця інтернет-кафе, де я друкував та ламінував свіжу фотографію підсніжників, чи то підлистників, так як снігу немає, не зрозуміла, як це я їх не нашманав у подарунок жінкам.

1. Отже, якщо ви не варвар, а цивілізована людина, то поступайте ось так (всі фото збільшуються):

Читайте та дивіться далі, що з того вийшло.

Взявся я за допомогою Python вирішувати якісь практичні задачі. Зокрема, вирішив замінити невеличкий bash-скрипт, написаний моїм товаришем три роки тому, за допомогою якого я формую HTML-код для блогу із порожніми абзацами та фотографіями із поточної теки, куди залишається просто вписати текст. Код маленький, має такий вигляд:

Тобто, цей код зчитує всі файли із вказаним в ньому розширенням із поточної директорії і для кожного файлу формує рядок із HTML-кодом. Варто зазначити, що скрипт строго заточений під мої потреби, тому вам навряд чи згодиться. Він прекрасно працює, проте мене не у всьому задовольняє. А раз я взявся за Python так чому-б не наваяти щось своє — з блекджеком та шльондрами. І я наваяв.

Останнім часом їх, ніби, поперло.

• Autodesk дає свої безкоштовно продукти для освіти.
• Valve зробила безкоштовним ігровий рушій Source 2.
• Epic Games видала безкоштовно Unreal Engine — для аматорської та малобюджетних проектів, але безкоштовно.
• У Unity з'явилася безкоштовна версія також.
• MS поки що сором'язливо видають то Windows для малих планшетів, то частини свого Office для Android.

Щось тихенько стало в моєму затишненькому — напевне, треба піти знову видалятися з ЖЖ, понабігають. Але це не по темі. А по темі нещодавно у тому-ж ЖЖ скаржилися, що у нас немає відповіді російській пропаганді. Але я думаю, що є — у нас теж розвивається своя пропаганда. Ну, так, вона іще не така потужна, місцями незграбна, але є.

• За диванну сотню МінСтеця поки нічого цікавого не зустрічав — може хтось реєструвався у них на сайті, не підкажете, які там завдання для інформаційних бійців?
• Титан української пропаганди Ігор Бігдан завалює свій блог тонами антиросійського лайна — якість контенту десь як із протилежного боку барикад.
• У коментарях у відомий російських блогерів постійно цитують Дещицю. У всякому разі, присутність відчувається.
• Навіть на ІТ-сайтах зловтішаються про те, що в Криму закрилася сервіси Visa, Master Card, Google та Steam, а процесор Ельбрус — викуплена в Intel технологія 10-річної давності (по техпроцесу, робочих частотах та стандарту пам'яті — десь так воно і є).

Коротше, молодці.

Я вже писав, що у мого телефона Lenovo проблеми вирішуються самі собою, варто тільки почекати, доки маленькі китайські трудівники зваяють чергове оновлення прошивки. Так, оновлення іще приходять, хоча не так часто. Минулого разу полагодився Bluetooth, тепер вони пофіксили фірмову утиліту безпеки SecureIt, перейменувавши його у Security. Я вважав його непотребом, бо, не зважаючи на гарний інтерфейс та інтеграцію з телефонною книгою та СМС-сховищем, програма не приймала короткі номери до чорного списку, а спам, як відомо, приходить саме з них. Тому я пробував ставити сторонні програми — але одні із них не розраховані на Android 4.4, інші — не працювали належним чином. Тому я закинув питання антиспаму в довгу шухляду.

Вчора і сьогодні про мене згадали працівники нашого зарплатного ***-банку, які хотіли розвести мене на бабло, прикриваючись словами "вигідні умови" та "пільговий період". Іще мене хоче розвести на бабло мобільний оператор зі словами "ви майже виграли мільйон", чи якось так. Це змусило мене витягнути із довгої шухляди питання антиспаму і тут я виявив, що після останнього оновлення прошивки, програма Security почала приймати короткі номери до чорного списку. Більше того, незадовго після виявлення, воно успішно захавало чергову СМС, що викликало в мене вагон радості. Тепер чекаємо, доки працьовиті китайські ручки запрограмують блокування "іменних" номерів без цифр.

Інші дописи по темі:

• Спам українською мовою

1. Зараз я нікуди не катаюся і, найближчим часом, не передбачається, тому багато фотографій не чекайте. В тім, з'їздив по справах у Чернігівщину, а там, як відомо, популярні дерев'яні хати.

Село Салтикова Дівиця Куликівського району знаходиться не далеко від Чернігова — п'ять зупинок електричкою до районного центру, а там дванадцять кілометрів — попуткою, пішки при гарній погоді, або, якщо пощастить, то автобусом, що сюди ходить вкрай рідко.

Власне, село, як село — навіть асфальтоване, проте на дорогах скрізь лежать свідчення того, що гужовий транспорт тут в ходу. Але примітне воно є відбудованим Свято-Миколаївським храмом, яким тут гордяться.

Мій сайт періодично зникає. Якщо ви заходите на головну сторінку, то побачите просто порожній листок, якщо заходите на інші сторінки — помилка 404. Причиною цього є апаратні проблеми на сервері в друга, де розташований мій сайт — при чому, якось так вийшло, що, в момент вильоту сервера, трафік спрямовується на інший хост — цим зумовлено те, що ви бачите пусту сторінку, або 404 замість помилки "Не можу з'єднатися з сервером".

Так як я нічого не плачу за хостинг, то ніяких претензій до друга бути не може. Але так як він і не чешеться, щоб виправити проблему — то виникають бажання з'їхати на звичайний хостинг.

Тут може бути проблема з ціною — наразі мій сайт з усіма фотографіями в ньому займає 2.1 ГіБ, тобто, поселити його на бюджетний хостинг не вийде.

piktor@nebula:~/piktor$ du -hs moodle/
2.1G moodle/
piktor@nebula:~/piktor$

Так як я і далі планую фотографувати і публікувати, то, для початку, варто брати хостинг із хоча-б 4 ГіБ місця, що може коштувати немало, враховуючи, що мій сайт некомерційний і на ньому немає ні грами реклами. Так, про Acer я писав чисто із інтересу.

Як варіант, прийму пропозицію по заселенню на чийсь сервер. За це можу написати джинсові статейки для нього, хоча, народу до мене ходить небагато.

P.S. Іще я подивився на ціни за домени і мені закортіло зареєструвати собі піктор.укр.

P.P.S. Директорія із сайтом називається moodle, бо колись я туди ставив Moodle, після переходу на Drupal не перейменував.

Раз я взявся їсти дітей займатися мовою програмування Python, а інтенсивність занять на Прометеусі для мене замала, значить, треба знайти якусь гарну книжку і спробувати повчитися самостійно. Ще краще було-б фінансово підтримати видавництво та книжкових бариг автора, чесно придбавши дану книгу.

Але не поспішайте. Спірачена книжка зекономить ваші кошти не тому, що ви безкоштовно нею користуєтеся, а тому, що ви взагалі відмовитеся її читати до того, як витратите на неї гроші. Власне, я про це вже писав, але сьогодні зіткнувся знову.

Отже, за рекомендаціями, я спрямував свій погляд на книгу Марка Лутца, як на кращу книгу про Python. Паперовий варіант четвертого видання російською мовою коштує 1233 гривні, електронний англомовний варіант другого видання на Гугл Макулатурі коштує 149 гривень 27 копійок.

Відкриваю я тирену копію і починаю гортати. З 6 по 17 сторінку "Про автора" (всього сторінок 1280), 17-39 — передмова, 39-77 сторінки — уведення, де розповідається, що таке мова Python, чому вона така гарна, що її використовують в Google, NASA, Intel та інші великі організації. Аж із 77 сторінки автор згадав, що він пише книгу про програмування на Python і взявся розповідати про середовище інтерпретатора Python, про те, як у ньому запускати програми різними способами. Аж до 119 сторінки, де автор згадав, що книга називається "Вивчаємо Python" і почав писати безпосередньо про мову програмування Python — частина ІІ книги присвячена типам даних, включно з динамічною типізацією — аж до 321 сторінки, де отримані знання можна, нарешті, реалізувати у написанні програм, бо в тільки в частині ІІІ автор пожалів читача і написав про інструкції та синтаксис.

Можна скачати книгу Гвідо Россумського, який є автором мови Python, і, здається, ця книга, навіть, безкоштовна. Більше того — вона втричі менші за обсягом, а суть починається вже на 19-й сторінці — враховуючи, що зміст книги знаходиться на початку і замає вісім сторінок, то з 11-ї. Проте вона видана іще 2001 року і є застарілою. Так що шукаю щось сучасне і змістовне.

Нещодавно я цікавився, чому в ефірі BBC взагалі немає реклами, там скриня дуже просто відкривалася — в багатьох країнах Євросоюзу люди платять податок на телебачення, за кошти якого існують громадські канали. Ось noddeat'a тероризують із GEZ, хоча він клятвенно божиться, що ні-ні, серіалів не дивиться, шоу талантів — також і ми йому всі віримо. Так ось, у Великій Британії такий податок, чи то "ліцензія на телебачення" становить 145 фунтів на рік для домогосподарства і за ці кошти живе BBC. Ідея була іще в 1920-х у створенні широкомовної компанії, що не залежатиме ні від державного, ні від комерційного фінансування. Щоправда, в Англії можна офіційно відмовитися від телебачення та радіо і не платити, на відміну від Германії. І, по ходу, я дивлюся ефір BBC2 нелегально. Щоб уявити собі, що таке 145 фунтів для рядового британця, можна подивитися на середні зарплати в різних галузях. Деякі сім'ї беруть чорно-білу ліцензію — тому у них іще є чорно-білі телевізори. (На цьому я згадав велетенський Славутич 220 із дитинства)

Ми звикли, що телебачення у нас — гівно, там повно чорнушних шоу та брехливих новин і дивитися нормальній людині там нічого, так як рейтинги передач вимірюються уже відомо як. І тут уявіть собі, що Арсеній Петрович, виблискуючи окулярами та лисиною, оголошує по цьому самому телебаченню про урядовий законопроект на підтримку державного телевізійного та радіомовлення із кишень наших громадян. Ну, нехай це буде ті-ж 145, тільки гривень на рік з кожного домогосподарства. Думаю, швидко назбирається новий телемайдан і винесе його із кабінету, так як наш народ звик, що телебачення безкоштовне, проте фігове і з рекламою. Давайте, подивимося, що-ж мають британці за свої 145 фунтів за рік?

• 10 телевізійних каналів і ряд радіостанцій. Деякі передачі можна дивитися в HD-якості.
• Як я уже казав, що не бачив реклами у них, передачі взагалі нічим не переривалися, а між ними — короткі анонси наступних передач.
• Всі передачі можна після ефіру вільно переглядати та завантажувати з сайту BBC — щоправда, лише з британських ІР.
• Тепер про якісь самих передач — Top Gear, Шерлок та Доктор Хто непогано розлітаються через торенти по всьому світу, а, із того, що дивився я, це цикл документальних передач Filthy cities. Тому, вважаємо, що вона вища, ніж у нас.
• Британці можуть вільно прийти до офісу BBC і подивитися, на що пішли їхні 145 фунтів, якщо не заблукають там. Щоб уявити собі, що таке офіс BBC, перегляньте епізод Top Gear про найменший в світі серійний автомобіль Peel P50 і як Кларксон на ньому блукав по коридорах. Власне, британці можуть і на парламент так само подивитися.

Отже, якщо ви дивитеся телевізор — мігруйте в Британію — там немає реклами, кращі передачі, що можна вільно скачувати всього за 145 фунтів за рік. Чи платив-би їх я? Поки не знаю, оскільки знайомий із малою кількістю продукції BBC, заради одного Top Gear — точно ні. Якщо там буде якісна документалка, то чому-б і ні.

Як я сам користуюся вільним програмним забезпеченням — все гаразд, все працює, все задовольняє. Як тільки хочу показати комусь, чи, тим більше, даю спробувати — відразу вилазить купа збоїв та недоробок і думаєш — навіщо ти їм показав той глючний Лінукс?

У нас на соціальній педагогіці, на заочному, навчаються священники — при чому, цього року на першому курсі аж цілий митрополит з ними. Група досить активна, цікавиться навчанням, в тому числі і інформаційними технологіями — з ними найкраще працювати із усіх заочників. Ось, на тижні, в мене було з ними дві пари — на першу я їм видав практичне завдання, а, поки вони його робили, дістав із сумки ноутбука, підключив до проектора і думав, коли залишиться час, познайомити їх, як недорого дотримуватися заповіді "Не вкради". Та-й Linux сумісний із бородою. Але тут почалися сюрпризи — і, мимоволі, пригадував байки з інтернету про те, що Linux — це сатанинська система, бо там chmod 666, дітовбивство та демони, а Windows — православна, бо там служби та іконки.

По перше, при підключенні проектора до VGA ноутбука, система починала безбожно гальмувати. Можна, в принципі, через HDMI, проте проектор висить під стелею, а подовжувача на цей інтерфейс у мене немає. Спробував перемкнутися із дискретної на вбудовану відеокартку, після перезавантаження взагалі лишився без графіки. Зніс заводські драйвери на Radeon, запустилися вільні, чи то MESA — навіть і не глянув. Проектор усе одно призводить до гальмування. Підключив монітор із викладацького комп'ютера — не гальмує, проте система не бажає виставляти на нього роздільну здатність 1366х768, як у ноутбучного екрана, хоча під Windows він на такій роздільній здатності працює. А при різних роздільних здатностях інтерфейс KDE не масштабується — не зручно показувати.

Інтернету не було, колега в своїй аудиторії вимкнула рубильник, а з ним і світч, йти вмикати не хотілося. Якось заставив я його показувати на два екрани з однією роздільною здатністю, поки батюшки робили практичну роботу.

Треба, якось, спробувати попідключати до ноутбука через різні інтерфейси свій настільний монітор — але щось мені здається, що там усе гладко запрацює — бо, по перше, це вдома, а, по друге, монітор і ноутбук від Dell. Я от подумав, може собі бороду відростити. І, так, на фото зліва — не священник.

Не перемикайтеся.