В цілому, в медійному просторі часто проскакують категоричні і не дуже заклики розмовляти українською - при чому, в одного мого товариша вони досить агресивні - розмовляєш російською, значить ти руський мір, навіть якщо в АТО мочиш колорадів. Пальчиком показувати не буду, захоче - сам з'явиться, може внесе поправки в моє розуміння його позиції. Бо наразі я з нею не згоден. І ось чому:

  • Наш агресивний північно-східний сусід прийшов до нас зовсім не захищати інтереси російськомовних - скільки їх незахищених лишається на їх території - гадаю, це нікому не секрет. Тому, мова тут ні до чого у цій війні.
  • Маю чимало порядних друзів та колег, у яких російська мова рідна - вони не винні, що в СРСР любили перемішувати народи і їх батьки приїхали колись сюди жити "за направленням", чи як тоді робилося. І я поважаю їх право розмовляти мовою, якої їх навчили батьки, як і вони моє.
  • І саме головне - ви не змусите ніякими закликами чи розпорядженнями людей просто так взяти і змінити мову. Для цього треба їх оточити великою кількістю якісного і цікавого україномовного медіаконтенту. Так що, товариші борці за мову, давайте в міру своїх умінь генеруйте якісний україномовний вміст - пишіть цікаві статті, знімайте україномовне відео різної тематики - від новинок моди до огляду ноутбуків. Перекладайте книги, локалізуйте програмне забезпечення, пишіть чи перекладайте підручники з інформаційних технологій (а знайдіть нині українську книжку по якомусь Photoshop чи 3ds max). Зробіть, щоб пошук в Google українською давав кращі результати, ніж російською.
  • Найбільш критичним є медіа для дітей - їм легше мову змінити. Так що працюйте. Замість гучних гасел та вкидів - регулярна кропітка праця, вода, що сточить камінь.

На сьогодні в мене все, не перемикайтеся.

Для тих (для того), хто постійно користується системою Orphus на цьому сайті маю пару заміток.

  • Система Orphus призначена винятково для зауважень щодо правопису. Для всього, що стосується змісту є не менш чудова система DISQUS.
  • Поки я працюю із тестових комп'ютерів під Windows 10, за довгі тире та правильні апострофи можете не нагадувати - хіба що скинете простий рецепт, як під ненависну вам систему легко прикрутити розкладку, аналогічну українській розширеній в Linux (щоб по правому альту були доступні додаткові символи). Власне, якщо ви побачите в блозі довгі тире, значить я зараз під Linux.

Ось і все, приємного читання.

В сучасному цивілізованому світі декларується рівність статей - жінки можуть кермувати автомобілем, здобувати будь-яку освіту, займати керівні посади, не паритися з приводу макіяжу та одягу ну і так далі. Тільки но спробуй натякнути за кухню та борщі, як на тебе налетять і видеруть очі довгими нігтями. Але є один хитрий хід для сучасних сексистів - це програмування.

І мої заочниці самі, добровільно, говорили, що вони-ж жінки і що їх інтелект не дотягує щоб займатися цією справою, хоча першим програмістом вважають Аду Лавлейс. Безперечно, якщо розібратися по суті, то в мене є і хлопці, яким "не дано", є і дівчата, яким цілком під силу програмувати, тому метод не універсальний. Проте на заклопотаних сімейних тітках цілком працює. І, так, я не ставив на меті нікого принижувати, просто такі висновки отримав в результаті спілкування з людьми.

Поки в мене все, скоро будуть гарні краєвиди Дніпра, не перемикайтеся.

Профком:

- Куди ми поїдемо? (мається на увазі, на день учителя)

Я:

- Міжрічинский парк ... бла-бла-бла ... цікаві екскурсії ... бла-бла-бла ... Андрій Сагайдак ... бла-бла-бла ... Десна ... бла-бла-бла ... музей лісових промислів ... бла-бла-бла ... пікнік ... бла-бла-бла ... варенуха.

Профком:

- Ну, це далеко, а що є ближче?

Я:

- Є Голосіївський парк, але я там не був, можу зателефонувати заступнику директора.

Потім, йдучи додому, думаю, нехай шукають самі ближче, я навіть Поліського заповідника не пропонував, не кажучи вже про Прип'ять-Стохід чи Карпатський біосферний заповідник.

Коли я був маленький і ходив до дитячого садочка, то щодня, після обіду, наступав нудний час, так звана тиха година, коли вся група відправлялася на ліжечка і мусила там тихенько знаходитися. Я не пам'ятаю, щоб хоч раз засинав тоді, напевне, не я один такий був. До тих, хто крутився, підходила вихователька і шльопала по попі.

Але якби тоді вже був Windows 10, то вихователям було-б куди простіше:

Тиха година

P.S. Не сприймайте це серйозно.

З недавнього часу, потрапляючи на європейські сайти, бачу новий законодавчий бздик - повідомлення "Цей сайт навішає вам куки для покращення робити і для загального блага" і кнопку "Так, навішуйте". В нас такого немає, в тім, частенько можна зустріти угоду про конфіденційність. Тому, в рамках великого покращення цього затишненького журнальчика, що визріває в моїй голові, хочу сформулювати певні положення про те, як я відстежую своїх відвідувачів і які персональні дані збираю.

До раю не потрапить ніхто.

  • Безбожники до раю не потраплять, бо вони грішники і не каються, а для таких пряма дорога до пекла.
  • Праведники до раю не потраплять, бо вони раби божі, а рабів до раю не впускають. Куди вони дінуться - хтозна.

Так що рай тільки для своїх.

Яскраво світить обіднє Сонце, розмірено дирчать машинки на дорозі і я такий іду по вузькому тротуару. Чую, ззаду гукають — Можна проїхати? Як ви думаєте, чи був той велосипедист у шоломі?

Сторінки