— На пресс-конференции к звёздам надо приходить подготовленными!
Філіпп Кіркоров до Ірини Ароян

Я почав свою розповідь цитатою Кіркорова тому, що сам прийшов непідготовленим. На презентацію фотокамери. Не почитавши до неї інструкції. Сороміття. Тож сьогодні в моєму блозі:

Fujifilm впіймали відомого блогера Олександра Чебана, повісили йому на шию новий X-Pro2 і змусили всім говорити, що він класний.

Чебан ставить лайк

Далі в дописі музей авіації, музика, фуршет, цікаві люди, споттинг та нова фотокамера Fujifilm X-Pro2.

Увага! в цьому дописі всі знімки окрім одного — камерний JPEG. Вгадайте, що було витягнуто з RAW?
Знімай так, як ніхто не знімав.
Знімай те, що ніхто не знімав.
Це має стосуватися кожного.

В дитинстві я не мріяв стати космонавтом. Я мріяв стати фотографом National Geographic. Ну, не зовсім в дитинстві — свою фотокамеру я купив вже працюючи, під враженням від красивих фотографій в блогах (блоги — зло). Мріяв їздити цікавими місцями, бачити цікаві речі, робити з них яскраві знімки і ділитися ними з читачами.

Згодом я зрозумів, що за красивою фотографією стоїть важка праця. Сюжети самі не лізуть в кадр, дикі тварини не навчені дефіле перед фотографами, а Сонце прагне зіпсувати вам знімок. Та навіть щоб зняти та підготувати вдома жменю фотографій пристрою, що я взяв на огляд, витрачаю пару годин, а ще треба провести якісь тести, придумати текст, оформити все це.

Nikon Україна, щоб розвіяти всі залишки подібних мрій, організували зустріч фотографів із крутим фотографом. Уже знайомий нам Сергій Свєтлицький представляє публіці Віктора Лягушкіна, підводного фотографа, постійного фотографа National Geographic.

Лягушкін та Свєтлицький

До шостого квітня:

- О, Голландія, референдум, треба їм показати, що ми цивілізована країна, прагнемо до Європи, заслати туди диванну сотню зі знанням мови, нехай піарять нас, референдум, ко-ко-ко.

Після шостого квітня:

- Фі, укурки, не розуміють, що втрачають, їх референдум нічого не значить, не дуже то і хотілося з ними дружити.

Якщо серйозно, дуже схоже чи то на виправдовування перед росіянськими тролями, чи то на масове підгоряння анусів. Цікаво, Арміна ван Бююрена перестануть слухати?

1. На фото не вступне прослуховування до консерваторії. І не виклик порушника на студраду. Всі ці люди молодого хлопця зараз будуть ... будуть ... гуртом знімати. На Canon. За попереднім зговором.

Збори

Отже, в кінці березня Canon організувала три майстер-класи по фото і відеозйомці за участі фотографа та відеографа Антона Ткаченка. На жаль, я зміг відвідати лише один, останній, що був присвячений відеографії на DSLR камери. Як і на майстер-класі Сляднєва по фуд-тролінгу френдів на Фейсбуці після 18:00 було дуже цікаво.

Мене тут називали адептом Windows, проте хід думок коментатора залишився для мене таємницею.

Особисто я вважаю, що не є адептом нічого, адже все можу змінити за потреби. Навіть того, чим багато користуюся. Наприклад, я багато пересуваюся автомобілями марки Мерседес, але я не є адептом цього виробника. Більше того, з радістю пересяду в Еталон, де кращі сидіння і більше місця для ніг.

На телефоні стоїть Андроїд, але я не є адептом зеленого робота - просто на iPhone грошей не вистачає, а WinMobile не радує своєю екосистемою.

На настільному комп'ютері вдома та на роботі стоїть Windows. Але я теж не є адептом цієї операційної системи - просто є ряд причин, через які я її використовую там. З іншого боку, на ноутбуці в мене Windows ніколи не стояв, як і на книгочиталці. Але я не є адептом Linux, просто є ряд причин, через які я його використовую. Якщо з'явиться інша ОС, доступна для мене, що буде кращою для моїх завдань, то я перейду на неї.

Виходячи із свого досвіду роботи з текстами, я вважаю, що MS Word кращий за LO Writer - зручніший, зокрема. Але я не є адептом Word'a і коли треба, можу використовувати інші програми, що підвернуться під руку в даний момент. Ну і так далі.

А ви як думаєте, до чого можна бути адептом?

Цікаво, скільки в мене відвідує народу з Linux.org.ua? Знаю я, що звідти люд сюди потроху зазирає.

Тобто, постійних коментаторів я знаю — напевне перетікають між сусідніми директоріями на одному сервері, власник якого теж колись був завсідником нашого улюбленого ресурсу. А хотілося б почути тих, хто заходить нечасто.

Коротше, відгукуйтеся.

Минулого разу, коли я заговорив про їжу в моєму блозі, то неочікувано виявив, що читачі в більшості мене підтримують і не прости поплямкати губами за монітором. Ну, була там одна спроба послати мене в Інстаграм — може дійдуть руки і туди. То-ж беремо курс на кулінарні фотографії.

1. Отже, сьогоді ми будемо фотографувати їжу. На Canon. На три різних Canon'и і четвертий пристрій, новий для мого блогу, огляд якого з’явиться у мене в понеділок.

Майстер клас food фото Canon

Але щоб виправдати очікування моїх читачів і не публікувати гидкі фотографії смачної їжі, я відвідав майстер-клас із гастрономічного фото, про що далі буде розповідь.

А як ви ставитеся до їжі в кадрі? Чув, що в інтернетах ненавидять це, але я слухам не довіряю. Може й мені додати до свого репертуару зйомку чогось смачного? Завести акаунт в Інстаграмі? Чи досить Твіттера для цього? Коли краще публікувати їжу, щоб не спричиняти голодним читачам незручностей? Пишіть.

Borsch

От у нас хочуть в примусовому порядку очистити ефір від російського контенту, петицію зробили, шумлять в фейсбучику. Ось що я про це думаю:

  • Влітку російські патріоти душили трактором буржуйські продукти, українські патріоти сміялися і публікували фотожаби в інтернетах, а білоруські патріоти потирали долоні і друкували етикетки "made in Belarus". В результаті до Росії моцарела та інші ніштяки таки завозяться, тільки дорожче.
  • На днях російські патріоти заблокували Рутрекер, українські патріоти сміялися і дивилися на графік відвідуваності сайту, що не дуже упав донизу і качали відновлені роздачі Дарії Донцової. Білоруські патріоти цього разу профіту не отримали, хоча, може і запустили недорогі проксі чи VPN'и, преса у нас про це мовчить.
  • Тепер українські патріоти хочуть іржавим законодавчим бульдозером душити російський медіа-продукт, шумлять про це і радіють. Цікаво, чи нагріються при цьому патріоти білоруські? Бо я певен, що російська попса буде так само лізти у наш простір через усі дірки, як моцарела на російський ринок. Хто має супутникову тарілку — а за межами великих міст таких багато — як дивилися, так і дивитимуться Кіркорова на Новий рік. Хто має доступ до Інтернету — аналогічно. Всілякі дрібні кабельні мережі будуть із під прилавку транслювати російське, а може і не тільки дрібні. Тому ДО СРАКИ такі заборони, поки в нас не буде своєї дуже розкрученої попси.
  • Медіа-провайдери, як відомо, дрочать на аудиторію. Чим вона більша, тим більше можна брати бабла за розміщення реклами. Основну аудиторію становлять прості споживачі, не перебірливі до якості продукту, ті самі, що "піпл схаває" і їм треба дати щось простеньке за змістом, блискуче та динамічне — ла-ла-ла, кохання, ла-ла-ла, розлука. Не артхаус чи андеграунд, бо люди не знають, що це, я теж. І якщо в нас таке буде, то буде заповнений ефір вітчизняним продуктом, і мова українська матиме підтримку. Так, на це багато грошей треба, а кому зараз легко? Ринок ніхто не скасовував, а йому начхати на політичні чи мовні питання, є попит — продає.

Стандартні огляди в мене і не тільки вже зовсім не цікаві. Бу-бу-бу, ISO6400, бу-бу-бу, 51 точка фокусування, бу-бу-бу, два командних диски, бу-бу-бу. До огляду фотокамер треба підходити креативно! Як ось ці хлопці із Гонконгу:

Хто не розуміє англійської, є з російським перекладом. В мене вже були думки брати на тест хоча би пару фотіків і проводити його не самому, а зі спільниками у вигляді змагань. Може маєте якісь пропозиції чи побажання?

Сторінки