1. Оглянувши Хотинську фортецю спереду та зсередини, зазирнемо по той бік мурів. Часу було іще достатньо, остання маршрутка на Кам'янець Подільський, де я маю заночувати, аж о 18-й. Чому би не глянути, що з боку Дністра та не пройтися до Ясської брами.
2. На підході до замку знаходиться туалет — простий такий туалет, системи "дірка в підлозі", але із віконечка відкривається гарний вид, який я не втримався сфотографувати.
3. Також тут поруч шмат зовнішньої стіни і табличка, що забороняє на неї залазити. Якщо не побоятися, то можна тудою забратися всередину замку — тільки не знаю, чи вийде там безпечно спуститися у двір.
4. Після цього спускаємося нижче, де дорога веде до колишньої Кам'янецької брами та нижніх воріт замку. З цього ракурсу фортеця уже не здається такою маленькою — мури то досить високі.
5. Виглядає солідно. Коли я тут давно був, то нас сюди вниз не водили, але можливо хтось бере розширені екскурсії та спускається. Утім, зараз не сезон і я за весь час перебування тут бачив лише одну організовану групу, але вони були в замку недовго.
6. Йдемо під в'їздний міст.
7. Тут скидані всілякі будматеріали і видно, що хтось щось збирається робити. Приміром, в Ужгороді під в'їздним мостом замку знаходиться генделик.
8. Також тут висить табличка "Місце для паління" ну і спуск веде далі до берега. Йдемо.
9. З боку берега усе страшенно заросло і замок має потворний, квадратний вигляд. Хоча, видно, що і тут щось намагаються робити: лежать якісь будматеріали.
10. Можна спуститися до самого Дністра, або навіть вийти на беріг із байдарки. Утім, річка дуже сильно обміліла і до води в чистому взутті не підійти, бо мул грузький. З цього боку також знаходилася Кам'янецька брама, але зараз тут лише підсвічування замку.
11. Про підсвічування — я вирішив дочекатися темряви і побачити його. Тим часом, небо прояснилося і сонце кинуло останні вечірні промені на стіни та вежі замку. Підіймаємося від берега і йдемо до Ясської брами.
12. Брама ціла, реставрована і повністю відкрита. Всередині нічого.
13. Виходимо через браму назовні — далі дорога веде угору до Хотина. Можна зайти чи вийти і тут, але туристів водять верхнім шляхом. Бачимо, що зовнішні вали іззовні підперті кам'яними стінками, тоді як зсередини стінок немає.
14. Повертаємося всередину і підіймаємося на оборонний вал. Звідси відкривається прекрасний вечірній вид на замок, тут повно місця для відпочинку (нагадую — не свинячте!), тож після екскурсії можна прийти сюди та посидіти з гарними краєвидами. Можливо у сезон сюди приходять люди, зараз же тут не було нікого.
15. Оглядаємося в зовнішній бік і бачимо ті самі кам'яні стінки. За ними, зовсім поруч, людські хати.
16. Я вже думав спускатися донизу, але побачив стежку, що вела по валу в бік брами. Пішов туди і виявив, що на верх брами можна легко зайти. Там усе в хорошому стані. В принципі, на цьому горищі можна і заночувати.
17. Щоб вам було зрозуміло, як я ходив — справа від брами видно земляний вал, куди я піднімався, зліва — просто стінка, що спускається до низу, до річечки. Видно, що хтось ходив і по ній, але я не наважився. Для річечки в стіні зроблено арку.
18. Я повернувся до входу в замок і став чекати настання темряви. Коло входу стояв екскурсовод і група гуляла по замку. Попри сутінки, зарядні станції в лавочках досі працювали — напевне вони мають акумулятори.
19. Коли стемніло, я іще хотів попроситися всередину щоб сфотографувати, але охоронець уже не впустив, хоч до закриття було іще десять хвилин. Та-й підсвічування виявилася дуже слабким. Я спочатку намагався зняти то телефоном — в ручному режимі на великій витримці, в нічному, за допомогою Google Camera — але результат виходив ніякий. Як із фотографіями підземелля, де погане освітлення, я розумію, що смартфон середнього класу поки що не перевершив дзеркаку Nikon майже десятирічної давності. Тож можливо задушу жабу і куплю собі широке скло на 10-24 міліметрів, яким колись фотографував у Полтаві.
Якби я ночував у Хотині, то залишився би на довше, коли вже геть стемніло, тоді вдалося би зняти краще.
20. Ось фото, зроблене на Nikon D5100 у тих же умовах. Тут підсвічування виглядає краще, аніж в реальності. І на цій тьмяній ноті я залишив замок і пішов на маршрутку до Кам'янця Подільського. Через дві години я вже, поселившись до готелю, пішов знімати нічний Кам'янецький замок. Спойлер: червоні ліхтарі із шпилів прибрали і він перестав бути схожий на Кремль.
Тож у наступних випусках читайте про Кам'янець Подільський та фортецю. Так само будуть як і туристичні місця, так і всілякі хащі, куди не водять екскурсії.