Туристичний елементаль

Я, зазвичай, не займаюся телефонами, проте мій дуже несвіжий Lenovo P780, схоже, бажає бути на щось заміненим. Хоч я й не захаращую його сміттям — іграми та купою програм, залишаючи лише самий основне та потрібне, але сил слабенького MediaTek та гігабайта оперативки починає дедалі більше бракувати. Та й працює він вже дуже нестабільно, самовільно вимикається коли не треба.

Я не можу просто піти в магазин і віддатися на волю продавця-консультанта, мені треба добре розібратися в предметі перед придбанням. А для цього бажано спробувати власноруч сучасні апарати. Ситуацію ускладнює те, що я ігнорую продукцію Xiaomi та Meizu, а також побоююсь іншого новоприбулого на наш ринок китайпрому як от Doogee, LeEco та багато інших.

Спочатку я, як покусаний туристами, дивився на броньовані смартфони, але в них слабеньке начиння — лише в топових і дуже дорогих моделях більш менш пристойна електроніка. В принципі, я не екстремал, тому вирішив, що мені достатньо звичайного смартфона із захисним чохлом. Тож основними критеріями вибору для мене стали автономність, продуктивність і швидка робота GPS-системи.

Першим телефоном, що я спробував, став Motorola Moto G5 Plus, з яким я їздив у Карпати, на який зняв частину фотографій, коли діставати велику камеру було ліньки чи довго і з якого радував друзів по вечорах свіжими знімками.

Основні характеристики

• Екран: 5,2”, IPS, 1920x1080, 425 PPI, Gorilla Glass 3.
• Система-на-чипі: Qualcomm MSM8953 Snapdragon 625 + GPU Adreno 506, 8 ядер, 2 ГГц.
• Оперативна пам’ять: 3 ГБ.
• Внутрішня пам’ять: 32 ГБ, доступно 24, є версії із 64 ГБ.
• SIM-карти: 2 x Nano SIM.
• Карти пам’яті: 1 x microSD.
• Батарея: 3000 мАг.
• Комунікації: WiFi 802.11 a/b/g/n, dual band.
• Роз’єми: 3,5 мм аудіо, micro-USB з OTG.
• Основна камера: 12 МП, f/1.7, DualPixel автофокус, подвійний спалах.
• Якість відео: 4К при 30 fps, FullHD при 60 fps, HD при 120 fps.
• Фронтальна камера: 5 МП, f/2.2.
• Маса та габарити: 155 г; 150,2 х 74 х 7,7 мм.

Комплектація

Motorola пропонує досить скромну комплектацію. У коробці, окрім телефону, я знайшов зарядний пристрій та USB-кабель, шпильку для відкривання лотка SIM-microSD та документацію. Хотілося, приміром, OTG-кабель, адже телефон це підтримує або гарнітуру якусь.

Інструкція до смартфона та гарантійна документація мають українську мову — апарат завозиться до нас офіційно.

Дизайн та ергономіка

Для початку буде хвилинка ностальгії від колишнього користувача Motorola PEBL U6 за часами, коли телефони від цього виробника мали дуже оригінальний і вражаючий дизайн. Чесно кажучи, у Moto G5 Plus залишилося щось невловиме з тих пір, проте об’єктивно це звичайний плаский смартфон. В ньому немає тонких рамок та загнутих країв екрану, він не б’є рекордів тонкості і виглядає досить великим як для своєї діагоналі екрану. Дизайн лаконічний, елементів мінімум. Апарат продається в чорному і золотому кольорах. Моє тепле відношення до золотистого пластику вам відоме, благо мені дали потягати чорний.

Матеріали корпусу — пластик та метал. Як він поводитиметься при тривалій експлуатації, не скажу, але за десять днів відпочинку у Карпатах у грубій кишені туристичних штанів слідів ніяких не лишилося. Смартфон жорсткий, при спробі деформувати не скрипів та не прогинався.

Над екраном ми бачимо лише динамік (єдиний, в ньому вбудовано індикатор заряджання) та фронтальну камеру, під ним сканер відбитків пальців та мікрофон. Трьох кнопок немає — вони або з’являються на екрані, або можна замість них використовувати сканер. На верхній грані відсік для сім-карт та карти пам’яті, справа кнопки увімкнення та гучності, знизу роз’єми USB та аудіо, зліва нічого. Ззаду основна камера із подвійним світлодіодом та додатковий мікрофон системи придушення шуму. Кришка не відкривається. Модуль камери трохи виступає, за що телефон критикують інші оглядачі, а я не буду — в глибокій кишені туристичних штанів це ніяк не заважало.

Відсік у верхній частині дозволяє встановити дві nano-SIM та одну карту пам’яті одночасно. Таке рішення виграє в плані компактності, проте не дозволяє вийняти лише щось одне — приміром, мені треба було закинути фотографії із дзеркальної камери для обробки та публікації. Я вирішив цю проблему шляхом підключення зовнішнього кардрідера через OTG, але це не додає плюсів телефону (хоча працювало чудово і швидко).

Розташування сканера відбитків пальців під екраном теж не дуже зручне — при його використанні треба було притримувати апарат другою рукою. Хоча, принципово це вважати мінусом не можна, адже ви не блокуєте апарат щохвилини.

Оснащення

• Екран у Moto G5 Plus достатньо яскравий і читання мап та навігація під обіднім літнім сонцем була легкою. В інтернеті бідкаються, що він не такий насичений, як сучасні AMOLEDи, проте мені для фотографій було нормально.
• Сканер відбитків пальців. Працює краще, ніж на ноутбуках — хибить тільки при мокрих або брудних руках. За два тижні я до нього дуже звик, додаю до бажаних опцій.
• Варто зазначити, що сканер може розпізнавати рух та короткочасне натиснення пальцем і здатен працювати замість трьох Android-кнопок і ця функція мені видалася зручною.
• GPS теж працює непогано: досить швидко, в межах хвилини-двох, знаходить розташування (без допомоги, холодний старт), а при повторному увімкнення взагалі майже миттєво. Не так миттєво, як це було у Acer Liquid Jade Primo, але там стоїть Snapdragon восьмисотої серії і коштує він вдвічі більше.
• Трохи засмутила відсутність в смартфоні магнітного компаса — правда, при мені завжди в подорожах є звичайний.
• Зарядний пристрій для Moto G5 Plus має якусь хитру технологію TurboPower, через що апарат заряджається повністю за 1,5 години.
• Смартфон оснащено NFC, проте в мене не було на чому його спробувати.
• Порадувала швидкість роботи бездротових комунікації WiFi та Bluetooth. Як заміряти на смартфоні їх швидкість я не знаю, але при передаванні великої кількості файлів по домашній мережі та напряму в ноутбук суб’єктивно все працювало швидко, чекати довго не довелося. Один лише нюанс — трохи задовго шукає мережу і підключається до неї.
• Звук у смартфоні не викликав нарікань. Звісно, Moto G5 Plus може не порадувати любителів вмикати музику на всю із динаміка, бо не дає басів, але через нормальні навушники (Koss UR20) слухати музику було приємно. Якщо що, я не аудіофіл.

Програмне забезпечення

На смартфоні стоїть майже чистий Android 7.0 “Нуга”. Із встановлених заводських програм лише фірмова утиліта Moto — і та виявилася корисною. Ну і, ясна справа, купа мотлоху від Google, але тут нічого не вдієш, хіба що поскаржитися в російську Федеральну антимонопольну службу (цікаво, чим таки закінчилося їх бодання із корпорацією добра?).

Через відсутність великої кількості фірмових утиліт робота смартфона виявилася досить швидкою і безпроблемною, що можна віднести до безумовних переваг.

Програма Moto дозволяє налаштувати роботу сканера відбитків пальців та деякі Мото-жести. Наприклад, подвійним обертанням телефону навколо осі вмикається камера (тобто, однією рукою), так же перемикається на фронтальну. Подвійним поперечним змахуванням вмикається та вимикається ліхтарик. Перевертання донизу екраном затуляє телефону пельку (режим “не турбувати”, хоча ця функція не унікальна).

Іще одна цікава функція — автоматичне короткотривале увімкнення екрану з годинником та сповіщеннями коли користувач просто взяв смартфон в руки зі стола, чи дістав із кишені.

Сподобалось також, що Android 7 попереджає окремо по кожній програмі про дозволи на використання ресурсів та доступ до даних — при цьому, їх можна познімати в налаштуваннях. Діє це навіть до штатних гуглових програм.

Фото та відео

На різних ІТ-ресурсах бачив натяки, що камера у Moto G5 Plus конкурує із iPhone. Вона тут і справді непогана, але говорити про пряме порівняння не можна — принаймні із тими знімками, зробленими на шостий яМобілко, що мені надіслав для товариш для розгляду.

Тепер по порядку — камера має непоганий динамічний діапазон — як основна, так і фронтальна. Зйомка в сонячну погоду не склала проблем. Можна увімкнути HDR, як автоматично, так і примусово, але якогось великого ефекту від цієї функції я не побачив. Утім, добре помітив якість фронтальної камери у відеочаті, коли яскраве світло ззаду не заважало співрозмовнику нормально бачити моє обличчя.

Мені, покусаному фотографами, дуже сподобалося керування камерою в Moto G5 Plus. В автоматичному режимі при виборі точки фокусування можна легко уводити експопоправку. Але, крім цього, є іще ручний режим — він тут прозивається Professional mode. Він дійсно ручний — можна змінювати час витримки від 1/3 до 1/4000, ISO в межах 50 — 4000, баланс білого та фокус. Останній дозволяє знімати об’єкти дуже зблизька. Діафрагма в камері фіксована, та й толку від змінної буде мало за такого розміру матриці. Зазначу, що керування тут нагадує камери Fujifilm — будь який із названих параметрів можна незалежно залишити на відкуп автомату, або виставити своє значення.

При детальному розгляданні знімків я помітив деякі невеликі аберації та замилення деталей — знімки можна розглядати в масштабі до 25-50%. Тобто, допустиме невелике збільшення та кроп. Через це я й тягав із собою дзеркалку, знімки з якої скидав, обробляв та публікував на смартфоні.

По зйомці на високій чутливості камера показала себе непогано — шуми починають бути помітними на значенні ISO 400, але при 800 вони були іще незначними і не псували загальної картини.

Камера типово знімає не на повній якості, використовуючи 8 МП із 13 для того, щоб було співвідношення сторін як у екрану — 16:9. При максимальній якості буде 4:3. Так само треба дивитися на налаштування відео — типово воно FullHD при 30 fps, хоча можна обрати 60 кадрів за секунду або 4К при 30-ти. Також доступна високошвидкісна зйомка в якості 720p при 120 кадрах за секунду.

Зразки фотографій можна збільшувати. ISO 200, фото нормальні.

ISO 400, поки все гаразд, але починають проявлятися легкі шуми.

ISO 800, шуми сильніші, але, зважаючи на якість оптики, не псують картину.

ISO 2000 та 1600. Ці значення вже можна вважати неробочими, але для Фейсбучика зійде.

ISO 4000, певне максимум. Непогано як для телефонної камери.

В характеристиках заявлено, що камера смартфона використовує систему фокусування DualPixel (привіт, Canon). Карпати статичні, нікуди не рухаються, тому серйозно випробувати я це не зміг, але в цілому на фокусування я не нарікав.

Із того, що я спробував це автоматичне створення панорами. Помилуйтеся старим віадуком у Ворохті. На жаль, мав дуже мало часу, вірю, що є кращий ракурс.

Смартфон використовує кодек h264 для відео і в типовій якості (FullHD при 30 кадрів за секунду) пише файли із бітрейтом 15 МБ/с.

Продуктивність у тестах

Популярні синтетичні тести на Moto G5 Plus показали такі результати:

Geekbench 4 Single Core	842
Geekbench 4 Multi Core	4237
Geekbench 4 Computing	2760
AnTuTu Benchmark 6.2.7	63487
3dmark IceStorm Extreme	8357
3dmark IceStorm	12541
3dmark SlingShot (CloudGate на ПК)	837
PCMark Work 2.0	5023
PCMark Computer Vision	2405
PCMark Storage	6715

PCMark, при цьому, нахвалював телефона — “Чудові новини! Це один із найпродуктивніших пристроїв навколо і схоже, що все працює нормально.”, хоча, насправді, є апарати, що дають значно більше папуг у тестах.

Продуктивність на практиці

На практиці смартфон використовувався мною для таких важких завдань, в яких його вистачало:

• Навігація за допомогою програми OSMAnd~. Не дуже добре оптимізований код в купі із важкими детальними багатошаровими OpenStreetMaps вимагає хорошої швидкодії. Принаймні, мій старенький Lenovo P780 справляється із цим погано. На Moto G5Plus затримки при рендерингу нових шматків мап та при масштабуванні були мінімальними, проблем при роботі із програмою не виникло.

• Копіювання великих обсягів (кілька сотень МБ) фотографій у RAW-форматі із карти пам’яті у внутрішню пам’ять. При цьому використовувалася карта Transcend SDXC Class 10 U1 і зовнішній швидкісний кардрідер — зчитування інформації відбувалося не повільніше, ніж на комп’ютері.

• Обробка вищескопійованих RAW-файлів (Nikon D5100, ~17МБ) програмою Snapseed. Проявлення кожного кадру займало секунд 10-15, а це рівень недорогого ноутбука.

• Інші завдання не потребували такої швидкодії — публікації фотографій у Пейсбуці, спілкування там, читання новин та інше.

Поки ви записуєте мене до списку збоченців, поспішу повідомити що продуктивність смартфона суб’єктивно на рівні недорого ноутбука за ту ж ціну. Звісно, напряму порівнювати не можна, бо це різні класи пристроїв, проте в разі нагальної потреби виконати на Moto G5 Plus різні важкі завдання можна без проблем. Тобто, по факту, я замінив ним комп’ютер. Особливо, якщо ви захочете агрегатувати смартфон із екшн-камерами, що раніше були в мене на огляді — Sony HDR-AS300 чи Olympus TGTracker, що генерують важкий контент.

На останок скажу про автономність. У Moto G5 Plus батарея на 3000мАг, проте в нових версіях Android значно покращене енергозберігання. Тому при вищеописаному режимі роботи мені вистачало заряду на дві доби. Якось я зумів посадити акумулятор за одну добу, але зазвичай я так багато не сиджу в смартфоні.

Висновки

Отже, підсумовуючи можна сказати про Motorola Moto G5 Plus наступне:

• Швидкодія: відмінно, а чого можна іще очікувати від Snapdragon 625 із 3 ГБ оперативної пам’яті.
• Камера: відмінно, враховуючи ціновий клас та наявність ручного керування.
• Автономність: добре. Турист муситиме прикупити зовнішній акумулятор.
• Звук: добре. Хоча, музичку в нормальних навушниках слухати приємно.
• Дизайн: задовільно. Біс із тими товстими рамками, але лоток “все в одному” для двох сімок та карти пам’яті трохи засмучує. Хоча, карту пам’яті ми міняємо не так і часто.
• Комплектація: задовільно. Ну покладіть іще щось корисне в коробку.
• Екран: відмінно. Яскравості для літнього сонячного дня вистачало, з фотографіями працювати було нормально.
• Оснащення: відмінно. Сканер відбитків працює без нарікань, швидка робота WiFi та Bluetooth, жести та сканер відбитків, до яких я швидко звик.
• Навігація: добре. GPS працює непогано, але бувають смартфони із значно швидким пошуком розташування.

Поки записую цей смартфон у список кандидатів на придбання. Великий дизайн для мене байдужий, OTG кабель і навушники я й так маю, а з критичними для мене завданнями Moto G5 Plus справлявся без нарікань, дозволивши не тягнути в подорож великого ноутбука. Можете порекомендувати інші моделі — мої запити та хотіння ви вже знаєте. І на цьому в мене все, завтра в блозі нарешті буде нове, найбільш цікаве, сходження в гори. Не перемикайтеся.