08.10.2021 - 19:38
Сьогодні невеликий підсумковий допис по Чорногорі — уже без фотографій, суто практичні нюанси на випадок, якщо ви самі захочете пройти цей маршрут чи його частину.
Частина перша від Шибеного до ПІЧ.
Частина друга від Дземброні до Гутин Томнатика.
Частина третя від Ребер до Говерли.
Частина четверта від перемички до Квасів.
Загальна довжина маршруту — 60 кілометрів. Початок пішохідної частини у середу о 14-й, кінець в понеділок о 9-й, тож у загальному зайняло майже п'ять діб. В наметах ми ночували п'ять ночей. В день виходило від 7 кілометрів (перший і останній дні) до 17 — в передостанній на спуску. Інші дні 13-14 кілометрів. І це не втомило.
Маршрут нескладний і простий в навігації, але суто літній — взимку та навесні туди лише зі спорядженням та підготовкою. Є декілька можливих точок швидко (до півдня) дістатися до цивілізації чи до притулку. Це обсерваторія на ПІЧ, стежки на Дземброню, на Гаджину, на село Говерла, на Заросляк, колиби на перемичці та стежки на Козьмещик. Після Петроса лише спуск донизу, але і там є полонина із колибами.
Власне, із цими стежками ви можете робити походи частиною Чорногірського хребта, навіть одноденні.
В принципі, влітку цей маршрут можна пройти за чотири повні ходові дні — якщо ви не будете чекати на брутальний автобус із Верховини, а візьмете таксі і не робитимете напівднівку. Тоді перша ночівля буде в улоговині між Петросом та Смотричем, друга — на Несамовитому, третя — на полонині Головчевська.
Можна пройти і в протилежному напрямку, до Шибеного, але тоді вам доведеться вирішувати питання добирання в цивілізацію після походу. Або в останній день встати пораніше щоб встигнути на той самий брутальний автобус.
Найзручніше було ночувати на перемичці між Говерлою та Петросом. Найкращі краєвиди на ночівлі — з-під Говерли коло траверсу. Там-же найсмачніша вода.
Найбільше мені сподобалися краєвиди із Гутин-Томнатика. Найменш людний двохтисячник — Бребенескул, хоч він і другий по висоті після Говерли. Заразом можете і на Менчул сходити.
Сніг можна потоптати до початку липня. Травень взагалі може зійти за зимовий похід.
Я вибрав для походу липень щоб уже було тепло, але іще не було проблем із водою як в кінці літа чи на початку осені. В принципі, вгадав — із водою було нормально і погода сприяла. Ягід, правда, іше не було.
Мобільне покриття є в багатьох місцях — іноді навіть вдавалося вхопити інтернету.
Ну і на цьому по Чорногорі усе, далі буде трішки поділля і ще два походи. Не перемикайтеся.