Уже певний час хочу написати цей допис, аж ось іще один знайомий фотоманіяк розжився на бюджетну дзеркалку, тому вирішив таки написати. Спробую описати переваги та недоліки використання цього виду фотокамер для любителів на основі власного досвіду, приводячи певну, розумну на мою думку, аргументацію. Мною написане стосуватися буде, звісно, любительських дзеркалок.

Зазвичай, прийнято починати із позитивного, проте я почну із недоліків, бо їх нарахував небагато. Отже, не купуйте дзеркальну фотокамеру, якщо вас не влаштовує:

  • Розміри: фотокамеру не можна тягати із собою як мобілку всюди, вона не поміщається в кишені. Іще для неї бажано окремий кофр. Маса в апарата теж може бути не маленькою, проте любительська модель не настільки велика і для чоловіка не важко тягати її з собою. Для жінки — теж.
  • Маленький діапазон фокусних відстаней у об’єктивів. Ми звикли до 15-30 кратного оптичного зуму в мильниць, забудьте. Якщо хочете покрити цей діапазон, носіть із собою 2-3 об’єктиви, бо у кожного 3-6 кратний діапазон. Є 10-кратні "ультразуми" — наприклад Nikkor 18-200 VR, є і більше, проте вони дорогі — $600-700, а це вартість любительської дзеркалки. Проте, майте на увазі, що мильнички-ультразуми надзвичайно темні і, навіть, у пасмурну погоду, не кажучи про вечір, йому може не вистачити освітлення. З іншого боку, якщо ви не фотографуєте на великий плакат (а ми говоримо про любительську зйомку), то цілком доступна комбінація камери Nikon D3200 з 24 МП сенсором із склом Nikkor 18-105 VR дозволить вам комбінувати оптичний зум із кропом зображення, дозволяючи діставати все те, що і великим мильничним зумом.

Тобто, якщо недолік із масою та розмірами є безумовним, то із невеликим діапазоном фокусних відстаней — дуже спірним. Тепер перейдемо до переваг:

  • Світлочутливість: навіть бюджетні дзеркалки дозволяють цілком нормально знімати на ISO 1600-3200, а то і більше. Це дозволяє орудувати ними там, де використання спалаху є недоречним.
  • Швидкість фокусування.
  • Автономність — як не дивно, хоч і великі розміри. Справа у тім, що енергія батареї не витрачається на транфокацію, яка робиться вручну, крім того, кадрування відбувається через оптичний видошукач, що економить енергію на екрані. Крім того, мильничка постійно ховає і висуває об’єктив, як равлик ріжки, на що теж витрачається енергія. Це була теорія — практика полягає в тому, що вдень, без спалаху, на моїй D5100 можна наклацати до 1000 кадрів на штатній батареї — я на Дніпрі назнімав понад 860 і заряд іще залишився. Вкиньте до кофра запасну батарею (близько 300 грн.) і зможете їхати кудись далеко.
  • Оптична стабілізація. У Nikon'івських VR-об’єктивів вона гарно працює. З рук цілком реально зняти на 1/10 c., правда треба менше пити гарно тримати руками. Крім того, значення має те, що при кадруванні через видошукач, ви тримаєте камеру коло голови, що легше і стабільніше, ніж на витягнутих руках при кадруванні через екран.
  • Ергономіка — великі розміри корпусу мають свій плюс — камера зручно лягає в руку виступом на правій стороні. Крім того, великі розміри дозволяють винести на корпус більше елементів керування, що дозволяє менше лазити по менюшках.
  • Можливість прикрутити нейтральний захисний фільтр на об’єктив. Його можна відкрутити вдома і легко почистити, тоді як переднє скло об’єктиву залишається завжди чистим. Вартість такого скельця — від 70 грн.

У користувачів мильничок побутує хибна думка про те, що дзеркалка складна у освоєнні. Так, дійсно, там можна знайти більше функцій, проте зовсім не обов’язково так відразу освоїти їх усіх. Диск перемикання режимів практично той самий, кнопка спуску — теж, тільки трансфокацію руками треба крутити, от і вся різниця.

Ну і на останок — альтернативи. Є системні фотокамери, які компактніші за рахунок відсутності дзеркала. Проте недорогі моделі типу Nikon 1 все-ж ближчі до мильничок, а ті, що мають APS-С матрицю і можуть тягатися із дзеркалками — вартість мають теж цілком дзеркальну.

Отже, сподіваюся, що моя писанина комусь допоможе визначитися із напрямком придбання.

Закортіло чогось нелегального, свіжих вражень і досвіду спілкування з міліцією — поліз у маки, нарізати на соломку. Але в сумці замість ножика виявив фотоапарат — все-ж я не наркоман, а фотоман. Якщо клацнути по картинці, то вас серйозно почне плющити завантажиться повнорозмірна копія.

Маки

Вчора яскраво світило Сонце, була чудова погода, ясне небо і в Києві відзначали день міста. На вулицях ходило багато перехожих, діти з повітряними кульками, а з метро на Поштову площу вийшов я. У білій сорочці, білих штанях, чорних окулярах і з великим чорним фотоапаратом. У мене був вибір:

  • Подивитися на церемонію відкриття нової автомобільної естакади на набережній, що якраз поливали водою і завішали кульками;
  • приєднатися до акції протесту проти гей-законів із транспарантами "Гидота не пройде" і подібними;
  • подивитися на показові перегони вітрильних яхт.

Вгадайте з першого разу, куди я пішов? В цьому вам допоможе ось цей колаж:

колаж вітрильні перегони

Я сьогодні був ... м-м-м-м! Це сильно круто для мого блогу! Стільки вражень! Звісно, я взяв із собою фотокамеру. Серійна зйомка - це зло, але інакше не знімеш, цілитися ніколи. Я "стріляв" короткими чергами, як досвідчений гравець у Counter Strike і настріляв аж 806 фотографій. Буду довго перебирати, обробляти, коли видам - не прогнозую. Не думав, що акумулятор, не повністю заряджений, стільки витримає - а іще-й залишився заряд щоб злити фотографії на комп'ютер. Відчуваю себе пациком-папарациком.

Раніше у моєму блозі мали місце дописи, де показано моє захоплення ..., тільки там вони більшого розміру.

digiKam під Windows дуже і дуже не радує - по перше тим, що вилітає при спробі пожувати RAW із мого фотоапарату, по друге, щось у ньому робити серйозне важко - всі необхідні ручки розкидані по різних вікнах. Тому використовую RAW Therapee. Так от, в минулому дописі мене підбивали до того, що без корекції кольору ніяк, отже я спробував. Може сильно переборщив із насиченістю, але мені сподобалося - як із журналу.

Коротше - чекаю конструктивних копняків. Клац по фото - >2МБ оригінал.

цвіт черешні

Стрічка друзів у ЖЖ заповнена весняними фотографіями любителів тиснути кнопку затвору, чим я гірший? Вийшов з дому, підняв об'єктива, нате вам цвіт черешні. Клац на фото - ~ 2,2МБ повнорозмірна картинка. На стенделоні відкривається через fancybox.

черешня

Гадаю, більш вдалий. варто сказати, що гістограма мала непоганий вигляд.

Поляризація

Викроїв я трішки часу і поїхав після роботи до Політехнічого музею при НТУУ "КПІ". Дуже незвичайний музей - з двох причин. По перше, він не працює по вихідних і доводиться шукати час в робочі дні, з чим зараз туго. По друге, вхід вільний і це попри те, що експозиція тут цікава. І часу після роботи, чесно кажучи, малувато - там можна зависнути на цілий день і, зі слів працівниці, дехто так і робить.

Почалося усе із раніше згадуваного мною Льошка, який спочатку відвідав "Експериментаріум", на що я відповів фотонабігом на кабінет фізики рідної школи. Але цього разу він підсунув допис про цей музей - школа, звісно, із політехом не тягається, тому крити нічим і я поїхав подивитися сам. Хоч і часу мені було малувато, проте безкоштовний вхід означає, що я повернуся сюди як тільки буду в тих краях і матиму іще пару вільних годин.

1. В музеї виставлені експонати із усіх областей діяльності університету - від зв'язку та комп'ютерної техніки до транспорту. Три невеликі зали, одна велика і аерокосмічний відділ іще на дві зали. Отже, поглянемо на експонати. Експериментальний гоночний електромобіль для встановлення рекордів - стріловидна домовина на колесах. Втім, як пише табличка, рекорди було побито.

автотранспорт

В неділю виліз погуляти з фотоапаратом, прихопивши поляризаційний фільтр. Для початку я ним думав подушити бліки, прийшов на міський пляж, поклацав - бліки і справді задушило, але сіре все іще, не покажу, треба повчитися цим користуватися. Потім були юні скейтери на фоні Леніна на фоні міськради - там небо уже красиве і насичене.

Ленін на фоні міськради

А потім я забув зняти фільтра і зняв ось це.

Сонце пробивається крізь хмари

Фото бездарно покрутив у digiKam.

Сторінки