Туристичний елементаль

32. Продовжуємо вчорашню розмову. Котушка намотана на круглу рамку і кулька, яка та з радісю втягне в себе, якщо через неї протікатиме струм. Ампер був сильним дядьком.

До літа я, по ходу, готовий. Завтра, якщо буде сонячно, спробую вилізти і спробувати. А, іще - завтра буде те, що я пару тижнів тому обіцяв познімати.

Відео рекламне, але мені сподобалося.

По ту сторону елеватора

У студентів був якийсь святковий захід, туди брали робочу дзеркалку (D3100) і знімали — для сайту, для себе. А я поцікавився тим, що вони назнімали. В мене так не вийде. Не вийде стільки мазати, не вийде так гидко компонувати кадр, що з нього всі тікають. Треба якийсь фотогурток придумати, чи що. Звичайно, Енселя Адамса я у них і не очікував, але-ж треба хоч трішки цілитися перед тим, як натискати спуск.

Навідуючись до столиці у справах, вирішив зазирнути до Київського планетарію, де, якщо вірити зомбоскрині, виставляють самурайські обладунки та інші древньояпонські пожитки під брендом “Самураи Atr of War”. Гугль показав, що бренд досить поширений і такі виставки відбуваються і в Росії, скажімо, тільки із дещо більшим розмахом.

Шукати довго не треба — виходите із М “Олімпійська” і відразу бачите планетарій, а на ньому, серед різних плакатів, шукана вивіска, то-ж туди і йдемо. Вартість відвідання у будні — 60 гривень, у вихідні — 90, ще є якісь там пільги, але все-ж дорогувато. Тому, гадаю, цей допис допоможе вам визначитися, чи варто викладати такі гроші за можливість подивитися на обладунки.

... тим, що не пошкодував грошей на дзеркалку і, тим більше, на Nikon D5100. Там, де я побував, з мильницею робити просто нічого - або безбожно блискати вбудованим спалахом, або просто нічого не побачиш. Фото на підході. Знімки з ISO 3200 мають цілком нормальний вигляд на моєму великому моніторі, а стабілізація об'єктиву дозволяє робити епохальні витримки.

Дифенбахія вважає, що парасолька у вашій сумці не буде зайвою в ці дні:

Сьогодні чергував на роботі, поки дітки писали обласну олімпіаду. Чергування проходило нудно, але поруч із їдальнею. Ну от і все по темі. Не по темі — по дорозі додому я дістав фотоапарат і спробував познімати по місту. А вдома спробував то прогнати через RAW Therapee. Гадаю, вам це буде цікавіше, ніж чергування на роботі:

Парк Слави раз:

Поки погана погода і погуляти із фотоапаратом не виходить, я вирішив щось почитати. Здужавши штатну інструкцію до фотокамери, аркуші якої просякнуті хлороформом (три сторінки і засинаєш), я вирішив сходити до книжкової крамниці і прикупити іще чтива. Добре, що я цього не зробив! Добре, що скачав піратські копії для ознайомлення і дійшов висновку, що купувати нічого не буду - поки що, принаймні. Мені не шкода заплатити грошей, але все, що я знаходив, виявилося відвертою макулатурою. Цистерни води виливаються із текстів, перемежовані фотографіями. Історії із життя автора, його особисті вподобання, можливо, навіть, піар. Багато чого можна просто почитати в інструкції до фотокамери, а так як я її прочитав, то це ускладнює читання. Ну і, врешті, я уже знайомий із певними основами. На початку книги відразу гортаю цілу купу сторінок вступів від автора, від перекладача та різноманітних присвят та подяк.

То-ж може хтось підкаже дійсно вартісну книгу по фотографії та обробці (сильно фотошопити не збираюся, але витягати із RAW можна з користю). Бо, інакше, доведеться братися за написання такої самому. І, до речі, еталоном конкретної книги я вважаю "Паскаль в иллюстрациях" Дональда Алкока (Donald Alkok, Illustrated Pascal). Кожна сторінка якої містить теоретичне пояснення + приклади + завдання і нічого зайвого.