— У нас було два командних диска, окремі селектори Drive та автофокусу, поворотний сенсорний екран, великий хват як у дзеркалки, хороший інформативний видошукач, непогана швидкодія та море різноманітних функціональних кнопочок і пімпочок на корпусі. Не те, щоб все це було так необхідно для щоденної зйомки, але якщо ти вже підсів на фотокамери від Panasonic, то ставало важко зупинитися. Єдине, що викликало занепокоєння це шуми на високих ISO: я знав, що рано чи пізно нам доведеться знімати при поганому освітленні.
Короткий зміст цієї статті

В кінці минулого місяця я нарешті дістався до офісу Panasonic Україна і взяв у них на огляд камеру Lumix DMC-G7. Можна було й раніше, адже познайомився я із представником іще на виставці — і можливо трійка номінантів на Золоту сову мала б трохи інший вигляд.

Загальний вигляд

Інтерес до фототехніки Panasonic виник тоді, коли я робив огляди інших камер і шукав їх конкурентів за характеристиками та ціною. Тоді натрапляв на досить цікаві моделі і мав бажання їх спробувати. Фотокамера Panasonic Lumix DMC G7 уже давно не свіжа — її було анонсовано іще навесні 2015 року, наразі має досить привабливу ціну за свої характеристики. Тому це буде, по суті, не стільки огляд, як знайомство мене і читачів із новою системою. Разом із камерою мені насипали жменю об’єктивів — комплектний 14-42, фікс на 15 мм і велику трубу 100-400 мм, з якою я ходив на пташечок. Також я порівнюватиму камеру із Nikon D5500, що зовсім трохи більше важить і коштує дещо дешевше.

Traffic! Traffic! Допис вийшов дуже довгим, як фокусна відстань у телевика, і в ньому багато фотографій. Всі знімки можна збільшувати.

Коли ліньки лазити по болотах та полях і шукати рідкісних птахів, можна прийти в найближчий парк і зайнятися чітерським бьордвотчінгом. Синиці взимку практично ручні птахи, в мене навіть виникла ідея зняти їх на макро 105мм, яким я знімав виставку залізничного моделювання, буде дуже чітка картинка, де буде видно усі пір'їнки.

Фоточки збільшуються у повний розмір.

Синиця
Синиця
Синиця
Синиця

Там іще лебеді є, за наявності чогось смачного їх можна знімати хоч на черевик.

Наприкінці минулого року ми оглядали Acer Revo One — неттоп, створений як медіацентр. Він досить продуктивний — старші моделі розраховані на відтворення 4К відео і дають можливість використовувати до трьох носіїв даних, в нашому варіанті був SSD для системи і два HDD на зберігання даних. Але із такими видатними характеристиками Revo One досить недешевий, тому я звернув увагу на іще один неттоп від Acer — Veriton N4630G.

Acer Veriton — це комерційна лінійка куди, окрім неттопів, входять і повнорозмірні настільні комп’ютери, і моноблоки. Тому цей комп’ютер дуже сильно відрізняється від домашнього розважального Revo своєю концепцією та дизайном. І поки ви пили шампанське і поглинали олів’є, я трудився над новим оглядом, щоб ви мали що читати. Жартую, я його написав ще минулого року.

Загальний вигляд

Дістався я нарешті до офісу Panasonic — мене їх техніка цікавила давно, зокрема й співвідношенням характеристик до ціни. Там видали камеру, насипали до неї об'єктивів — не знаю, чи встигну до Нового року щось написати, але є плани прогулятися із орнітогами, знімати пташечок.

Lumix DMX G7 and lenses.

Іще після Нового року мені мають дати на пробу знущання над вестибулярною системою — здогадайтеся, що це буде?

Півроку тому я оглядав мережеве сховище від Western Digital — пристрій мені сподобався, от тільки сил у нього малувато — простенький ARM-процесор із 256 МБ оперативної пам'яті не дасть розігнатися. Були думки збирати сервера із настільного комп'ютера в компактному форматі, але усе одно він буде великим, тому я звернув свою увагу на неттопи. У Acer знайшлася цікава модель — Acer Revo One, або інакше Revo RL85, її я і спробував.

Титулка

Acer Revo One — продуктивний неттоп, розрахований на роль домашнього медіацентру. Виробник бачить його під дорогим 4К телевізором, хоча на комп'ютері встановлено звичайний настільний Windows. Окрім відео, музики, фотографій та простих ігор, неттоп заявлено як надійне сховище даних.

Сьогодні я ступаю на дуже слизьку стежку — спробую порівняти між собою дві дзеркальні фотокамери середнього діапазону: Nikon D7200 та Canon EOS 80D. З обома апаратами я їздив у діаметрально протилежні подорожі — на Nikon знімав задимлений Кривий Ріг, а на Canon свіже повітря Карпат. Раніше я вже порівнював Nikon D5500 проти Canon EOS 750D, але там було простіше: по перше, камери нижчі класом, по друге, там була явно видима різниця, що було видно і в цифрах характеристик, і при роботі з фотоапаратами. В даному випадку апарати йдуть поруч і якщо один виграє в одному місці, то поступається в іншому.

Я буду порівнювати як характеристики та результати вимірів, так і за власним досвідом зйомки на обидві камери, при чому останнього буде більше. Допис не претендує на істину в останній інстанції, приймаються конструктивні аргументи чому автор неправий.

Загальний вигляд, ліворуч Nikon, праворуч Canon. Всі фото можна збільшувати.

D7200
EOS 80D

Сьогодні ми розбавимо потік фотокамер та ноутбуків у моєму блозі архітектурою, для чого треба виїхати на місце з фотокамерою і підготувати знімки на ноутбуці... . Коротше, без них ніяк.

Неподалік від Білої Церкви знаходиться село Городище Пустоварівське, відоме своїм комплексом млинів — пам'яткою індустріальної архітектури другої половини ХІХ століття. Я все хотів на них подивитися, сюди навіть за бажання можна доїхати велосипедом, але не доходили ноги. Знімки можна збільшувати.

Городище Пустоварівське

На виставку залізничного моделювання я прийшов добре підготовленим. Можна сказати, дуже добре підготовленим — я навіть перестарався із підготовкою.

Обладнання

Я взяв повнокадровий Nikon D610 і об'єктив Nikon AF-S VR Micro-Nikkor 105mm f/2.8G IF-ED. Також я прихопив із собою штатива і, навіть, інфрачервоного пульта. Всім цим я хотів зробити надзвичайно чудові знімки.

Всі фото можна збільшувати.

Поки деякі виробники (не буду показувати пальцем) випускають нову модель фотокамери, що відрізняється від двох попередніх лише наявністю Bluetooth та NFC, у Fujifilm добре попрацювали і випустили нову модель, що помітно краща за попередню. При чому ці вдосконалення стосуються саме фотозйомки та зручності користування. Нарешті в мої загребущі руки потрапила Fujifilm X-T2 — новий флагман лінійки бездзеркальних системних камер.

Вигляд 1

В цьому дописі я спочатку зроблю невеликий огляд камери. Далі для тих, хто читав мій огляд X-T1, або тримав її в руках, буде цікаво почитати порівняння та огляд удосконалень — а їх багато, як крупних так і дрібних.

З 1 по 4 грудня в приміщенні Київського електромеханічного коледжу клуб залізничного моделювання Київський модуль проводить виставку своїх моделей. В актовій залі вони зібрали понад 70 метрів колій та декорації у вигляді станцій, депо, сортувальної гірки, перегонів та іншої інфраструктури. І велику кількість рухомого складу — радянського, чеського, французького, польського, навіть китайського. Масштаб — 1:87.

Виставку перед цим піарили у пейсбуці, тому у вихідний день народу прийшло чимало людей, здебільшого батьків із дітьми. Цікаво, чому організатори не взяли у спонсори якогось магазина іграшок? Відчуваю, вдома після виставки буде багато ниття "Хочу, купи, дай!". В окремі моменти було просто не проштовхнутися.

Train hobby days

Організатори розташувалися на трьох станціях, четверта була необжитою. На станціях відбувалися маневри, між ними запускали поїзди. Між собою учасники клубу перемовлялися по рації, щоб не кричати через натовп.

Я зняв фото і відео, проте останнє потребує монтажу, а це дуже ліниво, особливо якщо ніхто не реагуватиме на фотографії. Знімки можна збільшувати, крім того ви іще можете встигнути в неділю до 15-ї години відвідати виставку самі.

Сторінки