Туристичний елементаль

1. Сьогодні у випуску — Луцьк попсовий...

2. ... та Луцьк непопсовий.

Нещодавно я вибрався в одноденну самоорганізовану поїздку до Луцька, благо поїзд туди і назад досить зручний для такого відвідання. Із собою витягнув зовсім невелику компанію і цілий день гуляли містом. Далі 43 фотографії та мої дотепні підписи до них.

Коли раніше я писав про фотокамери від Panasonic, то відмічав їх хорошу функціональність за свою ціну. Ну от уявіть собі, що я заспіваю, спробувавши їх новий топ — Panasonic Lumix GH5. Якщо взяти огляди Lumix DMC G7 та DMC GX80 та екстраполювати їх по прямій на ціну GH5, то вийде стаття, яку ви зараз читаєте.

У зв'язку із тим, що камера була в мене недовго і я не міг обирати, коли взяти її на тест (був якраз завантажений на роботі), тому мій матеріал не претендує на повноцінний огляд, а скоріше на враження. Про наступний пристрій від Panasonic я розкажу куди детальніше.

Сьогодні "бонус-трек" по CEE 2017, косплеєри. Їх щороку все більше і більше — піарщики вигадують щось все гучніше. Поїхали.

Хижак від Acer.

Продовжимо відвідання виставки CEE2017 і сьогодні у випуску:

Компанія Xerox показує ксерокси.

Компанія Epson показує епічні ксерокси.

Компанія Microsoft не показує нічого нового.

Далі буде більше фотокамер, комп'ютерів, електротранспорту та багато іншого цікавого.

1. Добряче об'їздивши навколо Конотопа гріх було не завітати у саме місто — врешті, ми там заночували, а вранці зробили невеличкий огляд міста, тому цей випуск буде йому присвячений.

1. Під час активної експлуатації храми зношуються і втрачають свій первісний гарний вигляд. Особливо при використанні не за призначенням, в ролі сільського клубу чи зерносховища, як це практикували комуністи.

Рано чи пізно виникає потреба в капітальному ремонті, відновленні чи реставрації. І в цьому не у всіх храмів склалося так благополучно, як у тих, що ми бачили в минулому випуску. Народ в нас буває творчий.

1. Нещодавно я взяв участь у подорожі, присвяченій пошуку архітектурних пам'яток. Дорога пролягала (тобто, петляла) через Ніжинський, Борзнянський, Бахмацький райони Чернігівської області та Конотопський і Роменський райони на Сумщині. Знайшли ми близько трьох десятків об'єктів.

Подорож вийшла в стилі Романа Маленкова — за мінімум часу оглянути максимум об'єктів. Я не дуже таке полюбляю, проте мене привабила можливість поїхати без групи організованих туристів, плюс багато об'єктів виявилися таки цікавими. Взагалом, ми за дві дні намотали близько тисячі кілометрів.

Розповідь про поїздку я розділю на чотири частини. Перша — найбільша — про архітектурні пам'ятки. Друга про втрачені архітектурні пам'ятки. Третя — Конотоп. І четверту я опублікую 18 січня 2018 року.

Далі буде 45 фотографій, 4,4 МБ.

1. На Default-горі в принципі нічого робити — там все витоптано, натовпи людей та все завішане прапорами. Але всі туди хочуть раз у житті піднятися — я теж хотів у 2013. А тому цього року, коли захотіли мої товариші, нічого їм не сказав, а пішов разом із ними.

Мене цікавило, наскільки другий підйом із певним досвідом походів буде відрізнятися від першого, що без досвіду. Щоправда, я йшов не із свіжими силами — після епічних забігів на Явірник Горган та Синяк трохи ноги відчувалися — коліна і ступні. Але якщо не підлаштовуватися під темп групи, то йти дуже добре.

1. В Карпатах зовсім не обов'язково кудись далеко і високо дертися, іноді хочеться розслабленої приємної прогулянки. Тоді можна обрати не дуже високі але протяжні хребти, десь на рівні 1100-1300 метрів над рівнем моря. На цій висоті іще навіть є листяні ліси — коротше, висота не відчувається ніяк.

Цей допис я створив більше щоб поділитися фотографіями, що мені подобаються.

1. Забираючись по великих кам'яних брилах на вершину Синяка, я все думав про те, якби їх впорядкувати і красиво там поскладати. А один роботящий чоловік взяв це і зробив. Виглядають впорядковані Ґорґани так:

Чотири роки тому я жив у садибі Богдана Поповича в Микуличині. Господар — каменяр і в нього дуже багато мурованих елементів — стіни, каміни, паркани, навіть двір вимурував. Я тоді подумав, що за кілька років він, певне, домурує іще чогось цікавого. Тому одного спекотного дня, спробувавши три сорти місцевого пива, я подумав, що було б непогано зайти в гості і подивитися на то все. Побачене мене вразило.