Сьогодні я здійснив фотопограбування кабінету фізики. Власне, що і обіцяв два тижні тому - зараз якраз весняні канікули і в школі лише вчителі, займаються всякою паперовою роботою. Нагадаю, що все почалося із виставки "Експериментаріум", де за 75 гривень кожен охочий може доторкнутися до світу фізики. Я тоді висказався, що це усе було в кабінеті фізики. І наштовхнувся на нерозуміння - як, у нас були лише важки та терези, що це у вас за школа така?

Хочу зізнатися, я все-ж погарячкував - школа із експериментаріумом не тагається. І не тому, що у школі немає приладів - коли я зайшов у підсобку і зазирнув на полиці, то знайшов там клондайк фізичних приладів. Їх там стільки, що можна легко зібрати свій експериментаріум. Але у них все-ж різні завдання. Виставка розрахована більше на візуальний ефект - там, окрім фізичних приладів, зібрано і всякі оптичні ілюзії, штучне торнадо, передок від пожежної машини. Екнспонати можна подивитися як я дивився самурайські обладунки нещодавно. Кабінет фізики розрахований все-ж на фундаментальне вивчення предмету і просто так, зайти і подивитися немає сенсу - треба вивчати.

Осцилограф навчальний

Отже, мета мого допису - показати, яке обладнання може бути в кабінеті фізики. І якщо завідувач кабінетом не лінується його зберегти, а вчитель фізики не лінується виставити на стіл - то учні можуть побачити. Але часто це не так, та-й різне забезпечення було у шкіл - принаймні, у ту, де я навчався, купувалося дуже багато чого. Була навіть відеокамера та відеомагнітофон, які тоді коштували дуже дорого. Звісно, не все то збереглося, не все працює до цих пір, врешті, я не все зняв, але старий вчитель фізики був ще тим плюшкіним і лишилася іще одна підсобка, яку теперішня вчителька просто не встигнула іще оглянути, а там іще багато всякого добра.

Спочатку я хотів погрупувати по розділах - проте на ідею забив, то-ж нате вам 93 фотографії насипом.

До літа я, по ходу, готовий. Завтра, якщо буде сонячно, спробую вилізти і спробувати. А, іще - завтра буде те, що я пару тижнів тому обіцяв познімати.

photo case and polaric filter

Якщо ви багато друкуєте, у вас закінчується тонер в картриджі і з’являються білі смуги, то можна картриджа потрусити, що дасть змогу в економ-режимі виписати іще сторінок з двісті. Що я і робив - в приступах бюрократії згенерував 5 великих тек із паперами.

У небесній канцелярії також потрусили картриджа і надрукували нам іще снігу - потім понесуть його заправляти до наступної зими. А, іще - гарні снігопади у грудні також передувалися масовими моїми друкуваннями.

Всякі бувають дитячі іграшки. Бувають дитячі машинки, схожі на Порше чи "Гєліки" - забезпечені люди купують своїм малюкам "як у тата, тільки маленькі". Бувають дитячі комп'ютери у яких маленький екранчик, а щоб здавався більшим, збоку домалювали віконце з аською та косинкою. Типу, офісні працівники купують своїм малюкам "як у тата, тільки маленькі". А що купувати дітям пролетаріату? Вчора я заходив до магазину з інструментами і, серед бензопилок, побачив ось таке:

child chainsaw

Воно на батарейках, імітує звуки двигуна і торохтить як справжня. Ланцюг, звісно, пластиковий. Є шворка щоб заводити, запобіжні дуги.

Ні, я не дам тобі свій номер мобільного. Я розумію, що ти обіцяєш не присилати мені спам і нікому не передавати номер, проте не дам. У мене його немає, я соціопат. Ні, я не дам номер мобільного своїх друзів чи рідних - звідки я їх знаю, якщо мобільного немає у мене. Та-й не дозволять вони мені його поширювати кому попало. Так, я знаю, що я втрачаю.

Вгадайте, з ким неодноразово відбувається це діалог і кому я не даю свій номер мобільного. Він вам усім точно відомий (той, кому я не даю, а не сам номер).

Відео рекламне, але мені сподобалося.

  • Муркота, як і наркота, викликає залежність і звикання. Але це єдине, що між ним спільного.
  • Муркота не шкодить вашому здоров’ю.
  • Муркота легальна у цілому світі, за її вирощування та поширення не посадять.
  • Вам не обов’язково витрачати багато грошей, збагачуючи місцевого муркодилера. Можна взяти безпородну муркоту і вона так само гарно мурчатиме.
  • Муркота не штовхає на злочини.
  • У помірних дозах муркота не вириває муркомана із соціуму.
  • Муркота може давати певний психотерапевтичний ефект.
  • Муркота не викликає галюцинацій, після неї можна керувати автомобілем та іншими складними механізмами.

Можете щось додати.

У студентів був якийсь святковий захід, туди брали робочу дзеркалку (D3100) і знімали — для сайту, для себе. А я поцікавився тим, що вони назнімали. В мене так не вийде. Не вийде стільки мазати, не вийде так гидко компонувати кадр, що з нього всі тікають. Треба якийсь фотогурток придумати, чи що. Звичайно, Енселя Адамса я у них і не очікував, але-ж треба хоч трішки цілитися перед тим, як натискати спуск.

Хто грав колись у Machinarium, зацінить - автори гри мають сайт де в них ціла колекція подібних цяцьок. У всіх зображено сюрреалістичний світ із самими неймовірними персонажами та обстановкою, де потрібно розгадувати прості логічні загадки, що перемежовуються із point'n'click. На одну із таких я клацнув сьогодні, не глянувши на назву - Questionaut. Суть проста - у дівчини головного героя здуло з голови капелюха і він (капелюх), потрапивши у струмінь леткого газу, улетів десь аж на місяць. ГГ надув кульку цим-же газом і полетів слідом. Але газ у нього закінчується і він мусить приставати до невеликих островів, що по дорозі між ним та місяцем, всього 8 зупинок. На них мешкають, ну як би це їх назвати, адепти всяких наук - література, мова, математика, фізика, природознавство, статистика. Коротше, шкільні предмети. Адепти задають ГГ прості запитання і за правильні відповіді заповнюють його кулю газом. Ах, іще треба привернути їх увагу до себе, щось там скоївши, але то дрібниці. Суть у тому, що запитання - англійською мовою їх то ніхто не локалізував. При чому, мова не завжди розмовна, трішки термінології цих наук. Самі запитання на рівні десь класу 5-7. Коротше, чи змогли-б ви навчатися в англійській школі?

questionaut screenshot

Сторінки