Туристичний елементаль

Превед, кросавчеги! Гоу в штаттын заповедниги!

До речі, скоро я так і зроблю - правда, не в ті, що показані на карті. Не перемикайтеся.

Я тут переглядав свої старі дописи та коментарі до них — у пошуках старих лулзів. Знаю, не мене одного обурюють написи deleted comment. Хоч бери і роби знімки екрану на всі цікаві дискусії.

Отже, я навіть куплю платний обліковий запис, якщо там буде можливість налаштовувати можливість чи неможливість вилучення коментарів. Наприклад, коментар блокується автоматично через 10-20 хвилин після публікації — ну, щоб можна було якусь описку виправити. Або блокується автоматично після того, як на нього відповіли. Або якщо і не блокується, то при спробі вилучення заміняється словами "Я не відповідаю за свої слова", "Я зливаю" чи чимось схожим. Звісно, відвідувачі мають бачити чесне попередження про це.

Як ви ставитеся до таких ідей?

Давно у мене назріває філософська думка щодо нашого далекого чи не дуже майбутнього. Справа у тім, що я вважаю його тоталітарним. Це не такий тоталітаризм, що був у минулому — де розстрілювали купу людей по наклепам сусідів, чи як там пишуть в підручниках історії, це тоталітаризм, спрямований на найвищу ефективність використання ресурсів — людських, природних. Ось чому я так вважаю.

Розглянемо живі організми царства тварини. Вони бувають одноклітинні, колоніальні і багатоклітинні. Отже, що таке одноклітинна тварина — амеба, наприклад. Вона живе сама по собі, ні від кого не залежить, але мусить усі життєві функції вміщати у своїй мікроскопічній клітинці. Але це було важко і якось вирішили одноклітинні об’єднатися. І надумали якось одноклітинні організми об’єднатися — вийшов колоніальний організм. Так легше виявилося, але кожна клітина мала однакові функції і якщо такий організм розпиляти на багато маленьких, то кожен заживе своїм життям. Це, наприклад, губки, радіолярії та всякі поліпи.

Але таким чином не побудуєш великого організму — виникає проблема транспорту поживних речовин. І виникає диференціація клітин за функціями, з'являються тканини — такі організми як гідра та інші кишковопорожнинні. У них уже є якісь там нервові волокна. Але гідру можна розпиляти також на декілька частин, кожна стане новою гідрою. Але далі — вище — з’являється кровоносна система, нервова система — клітини вже мають строгу диференціацію функцій і не можуть жити самостійно.

Те саме тепер спостерігається у нас — раніше люди жили невеликими поселеннями і мали певну автономність — могли робити все. Зараз людина в молодості отримує певну спеціалізацію і змінити її пізніше важкувато. Наприклад в Японії — там спеціальність обирають іще з середньої школи, здається. В майбутньому ви не поміняєте спеціальність, якщо самі її обирати взагалі. Просто будете працювати на благо організму-держави, отримуючи свою пайку поживних речовин. Якщо клітина в організмі виходить із норми, то за неї береться імунна система — типу нашої поліції. Всякі там релігійні та культурні погляди залишаться в минулому — всі працюватимуть зі спільною метою. Ну, ви уявіть, що клітини вашої печінки пішли до мозку влаштувати пікет. Чи ви виживете в такому разі? Так само і в державах майбутнього — щоб вижити вони муситимуть мати ідеальний порядок. Ну ось таке наше тоталітарне майбутнє.

Негарно позаочі обговорювати інших людей, але я не позаочі і по доброму.

Отже, звернув я, якось, увагу на те, що в блозі Івася Тарасика немає жодної великої літери. І не тільки в тому, що писав він сам, а і в коментарях відвідувачів — ну не можуть-же вони всі писати без великих літер. Але тоді я не придав цьому значення, так як це цілком вписувалося в хіпстерський дух його журналу — інді-ігри, інді-фото в ґуґль-плюсі, тощо.

Але якось мене дратує, що блог, приймаючи мої коментарі, теж виправляє всі великі літери на малі. І задумав я з цим боротися. Насправді, зробити автоматичну трансформацію літер у великі, чи в маленькі досить просто — достатньо скористатися CSS-властивістю text-transform, застосувавши її до потрібних елементів на сторінці. Тобто, при бажанні, за п'ять хвилин, із яких чотири піде на те, щоб залогінитися, знайти і відкрити потрібний файл на сервері, я можу зробити такий фокус на своєму стенделоні або в ЖЖ. Отже, якщо ми напишемо щось таке:

То побачимо ось таке:

По суті, весь текст на сервері зберігається в нормальному вигляді, а перетворюється на малі літери уже вашим браузером, що діє згідно завантаженого CSS. Можете прокоментувати у Івася в блозі щось великим літерами, а потім відкрити джерельний код (Ctrl+U) і пошукати в ньому ваші коментарі — вони там нормальні.

Раз літери перетворюються уже на нашому комп'ютері, значить, можна із цим боротися. Для популярних браузерів є додатки, що дозволяють використовувати на сайтах свої власні CSS. Тобто, завантажуємо сторінку цього блогу, знаходимо стиль, що відповідає за трансформацію літер, переписуємо його як text-transform:none; і говоримо браузеру, що це є істина в останній інстанції. Коротше, відкрив сторінку, оглянув її код і мало не зсунувся під стіл. Мало того, що Івась прописав трансформацію не в окремому CSS-файлі, а захардкодив прямо в сторінку (так як код сторінки має пріоритет над таблицями стилів, то вищеописаний метод боротьби абсолютно недійсний), так він іще-й прописав це все аж в 18 місцях — для певності, щоб, зараза, жодна велика літера не проскочила! Капітофобія, коротше. Ось такий вигляд мав код після очищення від всього іншого:

Це, ніби, ти застрелив когось в голову, а, потім, вирішив продірявити на пару обойм, щоб гарантовано не вижив. Ось так, на цьому все, не перемикайтеся.

Спробував злізти з Firefox на інший браузер. Давно збирався це зробити — не стільки із-за того, що Вогнелис поганий — наразі у мене 8 гігабайт оперативної пам'яті на ноутбуці і зайняти їх хоч половину ніякому браузеру поки не вдавалося. Просто тому, що до мене дійшла інформація про те, що Google Chrome "зливає" інформацію про відвідані мною сторінки. Але я. чомусь, не знав, що Chrome і Chromium — це два різних браузера. Останній є відкритим і береться за основу для першого. І він, ніби, нічого не зливає Гуглю. Але на вигляд вони ніби однакові. В репозиторіях Debian є саме Chromium і я його поставив задля спробувати.

Даний відеоролик експортовано із презентації PowerPoint, створеної мною хвилин за 10-15. Це — задача обласного туру олімпіади з інформаційних технологій. Довелося помізкувати, як синхронізувати рух Місяця з Землею — PowerPoint не Flash і робити символи з власною анімацією тут не можна. Спробуйте і ви — це можна зробити і в 2003-му офісі. І в LibreOffice такий номер пройде, до речі. І звернуть увагу — Земля не крутиться з Місяцем.

Цікаве відео на противагу стереотипним роликам про білявок, які не можуть нормально припаркуватися чи проїхати. Рідкісний випадок копіпасти в моєму затишненькому.

Для майбутніх поїздок кудись далеко хочу придбати відповідний одяг. Пройшовся по Білій Церкві, поки нічого не знайшов цікавого — у магазинах спортивних та туристичних товарів або взагалі не було одягу, або він був дорогим — бачив гарні вітровочки, але ціна їх понад кілогривню — не хочу тягати такі дорогі речі по горах чи по інших хащах. Заходив у мисливську крамницю — там хардкорні камуфляжні мисливські костюми, ціну поки не питав.

Так ось, питання до шановних туристів — хто що одягає і де купує? Власне, мене цікавить захист від вітру і, можливо, від дощу.

Як гарно і швидко малюється одяг в Inkscape. Треба йти в модель’єри.

Для початку — короткий вступ. Можете пропустити, якщо не любите графоманії від мене.

В один прекрасний день знайшлися підараси, які влаштували фішингову атаку у ЖЖ, поцупивши багато паролів від облікових записів. Суть полягала в тому, що коли користувач, маючи френда із зламаним журналом, заходячи у свою френдстрічку, бачив повідомлення про необхідність авторизації. І СУП, борючись із такими атаками, влаштувала фільтрацію атрибутів class та id у дописах користувачів. Чим же він був корисним? Наприклад тим, що всі стилі, про які я писав, можна один-єдиний раз занести в налаштування журналу і не прописувати щоразу в кожному дописі, просто пишучи щось типу:

На даний момент можливість таку повернули, але лише платним та постійним обліковим записам. Можна було-б заплатити тих нещасних 2 бакса за місяць, тим більше, що там даються розширені можливості для оформлення журналу — геть до того, що можна ваяти власні "шкірки", та-й реклами не буде. Але стабільність роботи сервісу заставляє бажати кращого, тому обійдемося чим є.

На майбутнє — якщо ЖЖ серйозно глючитиме, можете читати мене на стенделоні — там коментарі через DISQUS, ніби без особливих проблем пишуться.

Ну, а тепер по суті. Сьогодні я розкажу, як за допомогою атрибуту style зробити маленький спойлер, приховавши текст і як зробити текст із спадною підказкою. Для цього ми будемо використовувати тег <span></span>. Він призначений для виділення фрагментів тексту і сам по собі нічого не робить, проте із атрибутом style можна змінити стилі для фрагменту тексту. Мої студенти інколи намагаються писати його як spam, але велика замашна дерев’яна указка призначена для запобігання таких випадків в подальшому.

Отже, заключаємо текст в тег span і прописуємо однакові кольори для тексту та фону — так, як на самому початку допису:

Тут color — колір тексту, background-color — для фону, відповідно. Щоб не так кидалося в очі, можна зробити білим, або під фоновий колір вашого журналу. Достатньо виділити слова щоб прочитати. Якби був доступний атрибут class, можна було-б використати псевдоклас hover — тоді текст показувався-б при наведенні курсору миші.

Щоб зробити спадну підказку, знадобиться атрибут title, якого можна прописати поруч зі style. Я про нього вже писав, коли розказував, як оформлювати картинки.

Підведіть курсор до слова title. підкресленого пунктиром щоб побачити, як це працює. Тут я вжив параметр border-bottom, яким задається нижня рамка — вона dashed (пунктир), товщиною 2px і чорна. Ось і все на сьогодні, не перемикайтеся.

Затишненька ЖеЖешечка десь після обіду безнадійно лягла і абсолютно недоступна. В статусі намалювали красивий юзерхед в касці і з автоматом, підписавши, що їх, нещасних, DDoSять не по дитячому. Чому так не лягає ВК, він-же більш популярний, невже немає охочих потрусити його? Треба потихеньку переманювати моїх читачів не стенделон.