На днях не полінуюся завести собі скриньку на abcdefghijklmnopqrstuvwxyzabcdefghijklmnopqrstuvwxyzabcdefghijk.com

punk e-mail

P.S. Скоро цей пост утягне павучок на punknews.ru

Чувачок знімає за допомогою Nikon D5100 компанію гламурних хлопців та дівчат і, по ходу, розказує, як робити, щоб фото були нормальними. Безперечно, реклама, бо таких людей знімають явно дорожчими камерами, але все-ж цікаво. Відео англійською мовою, як пишуть — фрагмент DVD із школи Nikon.

Читаю інструкцію до пристрою, з яким постачається диск із софтом. З самого початку там написані ріщноманітні попередження, типу не розбирати, не кидати акумулятор у вогонь і т. д. Ну і на останок:

CD-ROMs containing software or manuals should not be played back on audio CD equipment. Playing CD-ROMs on an audio CD player could cause hearing loss or damage the equipment.

Для тих, хто не розуміє — "не пхайте диска у CD-програвачі, бо оглохнете, або зламається обладнання". Здається, CD-програвач взагалі відмовиться грати диск даних. Хоча, був один випадок ще коли я ходив до першого класу — мав щастя побачити радянську настільну ЕОМ (забув яку), що завантажувалася із магнітофона. І оператор щось переплутав, увімкнувши касету на програвання. Магнітофон пронизливо заверещав, інші діти полякалися, я засміявся, за що дорослі на мене шикали. Ось так.

Сбьогодні пробував влаштувати невеличке трололо колегам-філософам питанням потрібності самої філософії. Колеги достойно відбивалися.

Kollentrollet

Фото чувака, який не переймається їх якістю.

1. Сьогодні ми завершимо нашу розповідь про Корсунь, оглянувши краєзнавчий музей та зазирнувши у картинну галерею. Почнемо з краєзнавчого, який, на перший погляд, здається схожим на музей Хмельницького у Чигирині через багато експонатів козацької епохи, таких, як ця маленька гармата.

Корсунь музей козацька гармата

1. Ми продовжуємо знайомство із цікавинками Корсуня і на порядку денному у нас Корсунська битва 1944 року, та сама, де товариші Ватутін та Конєв зі своїми арміями наполегливо виганяли звідси дойче туристо. Для цього ми пройдемося до садиби Демидових-Лопухіних, де зараз Корсунський історико-культурний заповідник. Поміщики собі відбудували нічого так палаци, тому тут розмістилися музеї, власне, Корсунської битви, краєзнавчий музей, картинна галерея і зовнішня експозиція, так схожа на експозицію київського музею ВВВ, тільки в мініатюрі. Як, до речі, музей битви дуже скидається на експозицію "під спідницею" в Києві. Начитаний читач (упс, пробачте) запитає — а як-же та битва, де Хмельницький гнав звідси поляків? Буде, входить до краєзнавчого музею разом із експонатами того часу. То в наступному дописі.

корсунь музей вхід

Як я вже писав, електричкою не їздив уже шість років, із залізничних вокзалів був лише у великих містах. Тому, для когось така банальна і щоденна, регінональна поїздка по провінції справила на мене певне враження, чим і збираюся поділитися. Для початку, привокзальні бабці, які торгують сємками, вирощують свій товар прямо на клумбах вокзалу — і красиво, і корисно. От тільки свора собак бігає та гребеться по всій тій красі.

Біла церква залізничний вокзал клумба сонях

1. Отже, сьогодні просто погуляємо по Корсуню та по берегах річки Рось. Для мене все почалося із залізничного вокзалу. Судячи з усього, будівля дуже стара, можливо, дореволюційна, але зазнала реконстркції. А тепер запитання — чому тут реконструювали старий вокзал, у Білій Церкві реконструювали, у Жмеринці і багато ще де. А в Фастові розвалили і збудували скляний потворний куб?

Корсунь вокзал

Ця відпустка вийшла в мене під знаменем Черкаського краю, бо був тут аж тричі. Вперше — в Софіївці, далі Чигирин та Суботів. Ну і, на останок, відвідав я Корсунь Шевченківський. Їхав сам, без організованої екскурсії. Електричкою — бо Укрзілізниця нарешті зробила в себе на сайті цілком юзабельний розклад і він мені якраз підійшов. На першу електричку до Миронівки, звідти до Корсуня, так само, на останні, назад. Я на них уже шість років як не катався, ностальгія по студентських роках настала. Про електрички в одному із наступних дописів. А, іще, не заблукати по місту (карт нормальних на нього немає ні в Ґуґля, ні в Нокії) мені допомагав місцевий товариш VL — на екскурсовода він не претендує, зате фотосноб відмінний. Про це також окремий допис вкупі зі зразками його фотографій.

Корсунь вокзал пам’ятник

Сьогодні мені під руку трапився один цікавий вінтажний прилад. Теплий ламповий мілівольтамперметр у дерев’яному корпусі мав просто шикарний вигляд проти сучасних китайських пластмасок. Судячи з усього, це потрапило до нас в якості репарацій (було інвентаризоване 1946 року). Фото клікабельні, якщо хочете роздивитися ближче.

старий німецький мілівольтамперметр

Сторінки