Натрапив на одну картинку - деревовидна структура, хоча, більше схожа на схему нереально велетенського вантажного залізничного двору. Але, насправді, то графік появи та розвитку дистрибутивів Linux - їх зародження, форків та занепаду деяких із них. Генеалогія, коротше. Основних гілки три - Debian, Slackware та Red Hat. Є менші гілочки та окремі лінії, але назви там я ніколи не чув. Більшість назв я ніколи не чув, а бачив вживу так взагалі малу частку.

А тепер запитання до знавців - а навіщо так багато дистрибутивів? Виходить така собі феодальна роздробленість серед розробників, які могли-б разом створити щось краще. Я не волію мати один-єдиний Linux, але не плодити-ж стільки форків, які нічого кращого всеодно не дають. Тим більше, що сучасні дистрибутиви дозволяють робити альтернативні інсталятори, які будуть робити автоматичне встановлення під конкретні потреби, але із використанням штатного репозиторію. Не вистачає його - так створіть альтернативний репозиторій, який підключатиметься паралельно зі штатним, проте не міститиме всієї системи, а лише потрібне програмне забезпечення.

Коротше, думка така - якби люди не страждали маячнею і не робили дистрибутиви "з блекджеком та шльондрами", аби не такий, як у всіх, а займалися підтримкою та покращенням існуючих, то якість вільного софту була-б значно кращою.

Я маю на настільному комп’ютері 8 ГБ оперативної пам’яті, я задоволений, на всі потреби вистачає. Кажуть, люди тримають і по 16 на настільних системах. У кого великі сервери — потребують і 32 і 64 ГБ. Але всі ці масиви блякнуть перед одним чудо-пристроєм, на обсяг оперативної пам’яті в якому не заздритимуть хіба що власники кластерів. При чому, пристрій цілком доступний, більше того — поставляється в українські школи. Вітайте — "стобаксовий" нетбук, що розповсюджується з програмою "Один учень — один комп’ютер".

intel 1to1 netbook characteristics

Детальніше тут: http://1to1.iteach.com.ua/press-releases/

1to1 netbook and Esprimo v5535

Не так давно noddeat писав про лаконічність німецької мови у вигляді довгих складених слів без пробілів. Я тоді пожартував, що у німців колись був податок на натискання клавіші пробіл. А зараз працюю із різними текстовими документами, що прийшли до мене від інших людей і розумію, що потрібно увести податок за марне натискання клавіші Enter при роботі з текстовими документами. Може ви уже здогадалися про те, що люди не знають, що таке розрив сторінки і тиснуть Enter для переходу. Коли я починаю форматувати такий документ, додавати до нього текст, то з'являються на сторінках досить великі порожні місця, які доводиться прибирати.

Всі знають, що поїти ноутбука пивом несприятливо для його подальшої роботи. Хоча, його можна годувати цукерками. Ну, не прямо, а через спеціальний адаптер, що складається із користувача та велогенератора. Тобто, користувач трощить кондитерку, крутить педалі і отримує розважальний контент від свого електронного друга. Звісно, живити всю квартиру не вийде, але хоча-б саме необхідне — це було-б цікаво.

Такими були мої думки, коли я гуглив, для цікавості, велотренажер з генератором. Але у нас в продажу їх не знайшов. Проте я знайшов згадки на форумах, сповнені скептицизму. Тоді я згадав, що колись вивчав фізику і спробував порахувати.

Припустимо, я, молодий та умовно здоровий (недостатньо обстежений лікарями, тобто) неспортсмен, вийду по сходах на 15 поверх — це десь 50 метрів. Для мене це не буде проблемою, хоча, такий підйом буде відчутним. Нехай я важу 100 кг, тобто дію на опору із силою ~1000 Н. Для підйому мене на таку висоту знадобиться енергія 50000 Дж. Якщо погуглити калорійність кондитерки — то я не спалю і плитки шоколаду із російськомовною етикеткою (уже погодилися повернути українську, до речі). Припустимо, що нам, із усіма втратами на тертя та нагрівання, треба відбирати 100 Вт потужності — отже, наші 50000 Дж буде витрачено за 500 с. Нагадую, що нам потрібно за цей час випертися на 15-й поверх. Це 33 с/поверх, що для молодого, умовно здорового чоловіка, абсолютно посильно. Але нам потрібно видавати таку потужність впродовж двох-трьох годин — це щоб живити якогось ноутбука з модемом.

Хоча, якщо я дещо перебільшив втрати та потужність ноутбука з модемом + користувач дещо натренується, то зможе забезпечити собі вечір розваг із користю. І, на останок, нате вам відео, де одинадцять чуваків п’ять хвилин активно крутять педалі, щоб закип’ятити чашку води.

А, іще, може тут з’являться економісти із розрахунками вартості електроенергії та відновлення витрачених калорій — я десь в курсі цього, ідея не має на меті економити, просто якась компенсація гіподинамії для тих, хто багато сидить за комп’ютером.

Принесли тут мені флешечку. Щоправда, попередили, що там зоопарк. Коротше, я запустив перевірку...

Avast scan results

Я ще такої кількості не бачив.

На офіційному сайті курорта Буковель є можливість подивитися зображення із веб-камер. В принципі, нічого цікавого - курорт, люди снують туди-сюди, на лижах катаються. Але, іноді, можна натрапити на цікаві речі. Якість чисто векамерна, але викликає бажання посидіти на тій горі в таку погоду при заході Сонці.

Захід Сонця в Карпатах

Іще одна картинка, з іншої камери. А люди там живуть-працюють, їм звично.

Захід Сонця в Карпатах

Сходив в Укртелеком, взяв на халяву за одну одиницю національної валюти роутер від виробника з непристойною назвою. Для капітанів, які понабігають розказати мені, що ніфіга це не халява, скажу, що умови акції читав і що доведеться заплатити 250 гривень у разі дострокового розривання договору — знаю. Та-й нікуди мені від них не піти, до мене ніякі провайдери більше не дістають. Але 250 гривень всеїдно доведеться заплатити в разі придбання модема самостійно. В перспективі, я так і зроблю, взявши щось від Linksys, а Huawei залишу на резерв.

Ну, тут є свої плюси і мінуси. По перше, в мене модем, світч та бездротова точка доступу були окремими пристроями, а зараз — одним. Але з іншого боку низька ціна такого комбайну спричиняє слабке залізо в ньому і, як наслідок, повільну роботу веб-інтерфейсу. Але це невеликий мінус — у налаштування я не заходжу щодня. А решту буде видно в процесі експлуатації.

Відвалився у мене в суботу увечері інтернет. При чому цікаво відвалився - DSL-лінк світиться, а ІР адресу модем не отримує. Перевів його у режим моста, спробував налаштуватися на комп'ютері - марно. Обнулив модем, налаштував наново - марно. Рахунки вчасно сплачую, тому плюнув і ліг спати.

В неділю ситуація не змінилася, тому я зателефонував у техпідтримку Укртелекому. Відповівши на ряд стандартних запитань (а які світяться індикатори, а чи перезавантажували ви модем) почув повідомлення про прийом заявки. Ну, вчора вибори і вихідний, ніхто і не мав цим займатися, сьогодні я пішов на роботу, як дзвонять із дому про те, що приїхав майстер. Оперативно, як для них. При тому, що років чотири-п'ять тому Укртелеком лаяли на чому світ стоїть за ставлення до клієнтів.

Майстер нічого не зробив, висловивши вердикт про несправність модема - всі налаштування були вірними, а лінія - справною. А я побіг до колеги позичати іншого модема. Майстер виявився правим, тому зараз гортаю каталоги інтернет-магазинів в пошуках чогось цікавого.

P.S. Спробую залити прошивку, може це програмний збій, але навіть тоді модем залишиться резервним.

З одного боку мобільний зв’язок із його постійним покриттям — ніби як і благо. Можна завжди комусь щось сказати невідкладне. Але сучасні абоненти говорять не тільки невідкладне — а те, що неабияк відкладне. Особливо останніми роками, коли зв’язок став більш-менш дешевим, а методи операторів спонукати тратити на нього більше грошей — досконалішими. Ну, нехай-би, базікало дзвонить до базікали. Але коли я приходжу після трьох-чотирьох пар додому і хочу ментального спокою, а до мене телефонують просто так, хочеться назавжди викинути мобілку. І забанити не можна, бо свої і, буває, дзвонять у важливих справах. До слова, на днях знайшов цікаву безкоштовну програмуліну під Symbian — мрію соціопата, дозволяє блокувати дзвінки та СМС для обраних номерів. За бажанням, відсікає приховані номери. Вміє, по ідеї, реагувати на псевдоніми — я, першочергово, вкинув туди KYIVSTAR з його спамом. Чекаю, доки в логах щось з’явиться. Є безкоштовна та платна версії.

Повернемося до наших базікал. В той час, як деякі мої знайомі кидаються із тарифу на тариф, по різних операторах, пробують акції, аби зекономити копійки на базікання, у мене перший і єдиний телефонний номер і тарифи я міняю лише тоді, коли старий перестає діяти. Я телефоную на всі оператори і, навіть, на стаціонарні номери, щоб сказати потрібні три слова. І хочу знайти самого невигідного оператора, в плані дзвінків на нього — щоб зі мною базікати було накладно. Або якийсь номер платний придумати. Гривня за хвилину, скажімо — щоб дзвонили лише по ділу.

Приємно — на мене посилаються з Вікіпедії. Тема — храм святого Євгенія в Буках.
Стаття: http://uk.wikipedia.org/wiki/Храм_святого_Євгенія_(Буки)
Мій допис на ЖЖ: http://thepiktor.livejournal.com/22941.html

Спасибі пану Холодовському.

Сторінки