Закрию я залізячно-ноутбучну тему враженнями від фактично придбаного мною апарату. Загальним можна сказати, що це "стандартний" ноутбук абсолютно без ніяких понтів та плюшок - я, таки, не зрадив собі.

Отже, в цьому ноутбуці ви не знайдете:

  • Підсвітки клавіатури;
  • матового FullHD дисплея;
  • алюмінієвого корпусу;
  • сканера відбитків пальців;
  • тактильного дисплея;
  • Windows 8.

Розміри його та маса не дуже портативні і похвалитися великою автономністю ніяк не вийде. Проте, оскільки, я брав апарат як альтернативу настільному комп'ютеру, то за скромну ціну я маю:

  • Чотириядерний Core i7 на 2,1 ГГц.
  • 8 ГБ мізків - доставляти вже не треба.
  • 1 ТБ дискового простору.
  • 4 порти USB 3.0, хоча в мене ще немає таких флешок.

Також варто згадати досить непогану вбудовану вебку з мікрофоном - я для такого діла знайшов інструкцію по multiarch в Debian і встановив ворожий пропрієтарний Skype. Тачпад має досить великі розміри, проте не такий чіткий, як у старому ноутбуці. Хоча, звикаю. У відгуках скаржилися на броадкомівський wifi, що відвалюється - у мене виявився Intel (хто там називав їх няшними?) із пропрієтарними дровами, що не відвалюється. Також у відгуках дуже срали негативно висловлювалися про екран - мовляв, кути огляду нікудишні і якість. Не знаю, з чим його порівнювали, чи не з IPS, проте він явно не гірший за всі ноутбуки аналогічної ціни, що я бачив.

З приводу сумісності даного пристрою з Linux - завелося усе; єдине, що я іще не пробував - це Bluetooth. З приводу придбання - якщо хочете, то хапайте зараз. Ця модель знята із виробництва, в продажі залишки і вже є три новіші моделі - 5521, 5720 та 5721, які, за такої-ж конфігурації, обійдуться вам на 1000-2000 видатних українських діячів дорожче.

Закортіло чогось нелегального, свіжих вражень і досвіду спілкування з міліцією — поліз у маки, нарізати на соломку. Але в сумці замість ножика виявив фотоапарат — все-ж я не наркоман, а фотоман. Якщо клацнути по картинці, то вас серйозно почне плющити завантажиться повнорозмірна копія.

Маки

Старію я. Колись перевстановити систему - то було раз плюнути. Тільки щось не так, щось не сподобалося, хоп і переставив. А тепер дуже важко за це взятися. Намагаюся підтримати наявну, тягну час. Бо потім стільки часу йде на те, щоб відновити звичний вигляд та налаштування. Навіть у Linux, де просто копіюється /home, це займає певний час.

Це я до чого - купив SSD на настільний комп'ютер. Він докороінно змінив життя, я розбагатів і купив яхту. Спочатку я поставив на нього систему начисто, почав ставити програми, забив на це і скопіював системний розділ із старого жорсткого диску. Трішки часу для приведення всього в норму і зиск. Система вантажиться десь у 2-3 рази швидше, якщо прибрати Avast, то, напевне, буде миттєво, офісні програми відкриваються миттєво от тільки GIMP довго думає. Браузер також працює миттєво.

Тепер про назву яхти. В даному разі - хостнейм ноутбука. Старий у мене називався cthulhu, новому я нічого не придумав кращого, як timekiller. І він, звісно, убив півтора вечори мого часу. Почнемо все з того, що наявна із коробки Убунта мене не влаштувала (як ви вже зрозуміли, Acer із попереднього допису - не мій апарат, просто я про нього написав) - вона лежала на FAT32 і відмовилася приймати і фірмовий драйвер AMD, так і ставити його самостійно. Тоді я, не довго думаючи, дістав встановлювач звичного Debian і спробував встановити.

Встановлювач не бачить модуля Wifi, тому я не здійснюю встановлення, не впевнившись у тому, що бездротовий зв'язок точно працюватиме. Вже шукаю диски із віндою, але під Убунтою усе працювало (в Розетці я підключався до їхньої мережі і вилазив в інтернети), тому я вечір витратив на Гугль, дізнаючись, чому в Ubuntu є, а у Debian немає.

А скриня просто відкривалася - мені треба було вставити мережевий кабель і продовжувати інсталяцію. Просто встановлювач Debian не містить пропрієтарних драйверів, але вони є в репозиторіях - просто достав пізніше і май щастя. Але поки я до цього дійшов, витратив вечір. В подальшому усе нормально стало і запрацювало, дому диски з віндою я так і не знайшов. А хостнейм змінив - тепер це chamber - інструмент у 3ds max, за допомогою якого дизайнери створювали форму корпусу цього ноутбука.

Обираючи собі ноутбук, я розглядав самі різні варіанти - від величезних та продуктивних 17" монстрів, про що писав в одному із попередніх дописів, до ультрабуків, нетбуків та, навіть, топових планшетів. Хоча їх продуктивність не порівняється із Core i5/i7 чи AMD A10, проте є інший аспект мого використання такої техніки - викладацька робота. Зокрема, я багато роздумував про машинку, в яку буду складати оцінки, на якій працюватиме сервер електронного тестування, куди студенти зможуть по FTP заливати свої роботи, щоб я їх відразу подивився, врешті - контроль класу за допомогою iTALC. Коротше, переносне вчительське місце, щоб мені не відриватися від аудиторії, ховаючись за великим вчительським столом та монітором.

А не забагато для планшета, запитаєте ви? Ні, не забагато. На моєму робочому місці двоядерний Pentium з 2 ГБ оперативної пам'яті, що співрозмірно із потужностями сучасних дорогих планшетів. І, так - в буржуйських країнах вчителі взагалі з ЙаПланшетками працюють і живі.

Одним із таких пристроїв, що реалізують викладацьку модель роботи, виявився Acer Aspire P3.

Acer Aspire P3

у Google Maps зліва з'явилося запрошення взяти участь у тестуванні нових карт гугля. Я по ньому клацнув дещо раніше, а сьогодні прискакало на пошту запрошення їх спробувати і написати їм відгука. Я-й спробував.

Перше, що кинулося в очі, це чорний фон мап і досить таки мінімалістичний інтерфейс самих карт, що займає мінімум корисної площі. Звісно, кількість AJAX'у в такому рішенні зашкалює, але на сучасному настільному комп'ютері воно все працює плавно. Цікаво, як воно працюватиме на недорогому китайському планшеті?

Загальний вигляд

Вчора яскраво світило Сонце, була чудова погода, ясне небо і в Києві відзначали день міста. На вулицях ходило багато перехожих, діти з повітряними кульками, а з метро на Поштову площу вийшов я. У білій сорочці, білих штанях, чорних окулярах і з великим чорним фотоапаратом. У мене був вибір:

  • Подивитися на церемонію відкриття нової автомобільної естакади на набережній, що якраз поливали водою і завішали кульками;
  • приєднатися до акції протесту проти гей-законів із транспарантами "Гидота не пройде" і подібними;
  • подивитися на показові перегони вітрильних яхт.

Вгадайте з першого разу, куди я пішов? В цьому вам допоможе ось цей колаж:

колаж вітрильні перегони

Я сьогодні був ... м-м-м-м! Це сильно круто для мого блогу! Стільки вражень! Звісно, я взяв із собою фотокамеру. Серійна зйомка - це зло, але інакше не знімеш, цілитися ніколи. Я "стріляв" короткими чергами, як досвідчений гравець у Counter Strike і настріляв аж 806 фотографій. Буду довго перебирати, обробляти, коли видам - не прогнозую. Не думав, що акумулятор, не повністю заряджений, стільки витримає - а іще-й залишився заряд щоб злити фотографії на комп'ютер. Відчуваю себе пациком-папарациком.

Раніше у моєму блозі мали місце дописи, де показано моє захоплення ..., тільки там вони більшого розміру.

Виплесну відерце ненависті виробникам ноутбуків за те, що не роблять доступних для мене по ціні моделей із екраном на IPS матриці. І не прийму ніяких переконань щодо дорожнечі такого рішення, оскільки зараз такі екрани ставлять на досить недорогі пристрої. Зокрема, 21" монітори бачив від 1200 грн., планшети стартують взагалі від 1000 грн. А ноутбуки - аж від 7500 грн. Де справедливість? Адже якість зображення та куди огляду у таких дисплеїв вигідно вирізняються.

Вони тепер розсилають свої технічні помилки користувачам. Цікаво, довго я іще буду ним користуватися?

Lj PM Fail

Сторінки