Цей допис може згодитися для тих, хто запускає під Windows програми, портовані з Linux. Як правило, вони йдуть в комплекті з cygwin та необхідним набором бібліотек - Gtk, Qt та інший мотлох. GIMP та Inkscape, наприклад, дозволяють обрати мову під час встановлення чи у налаштуваннях самої програми, але коли я вчора поставив digiKam під Windows, то не знайшов такої можливості. Програма використовувала англійську мову для інтерфейсу, хоча у нетрях її тек я знайшов набір локалізацій, у тому числі й українську.

У Linux така проблема вирішується просто - заданням певних змінних перед запуском програми, що можна прописати прямо у іконку запуску. У Windows цього зробити не вийде - у ярлик можна прописати лише одну команду. Можна створити bat-файл, але це відверта милиця, але у Windows також є системні змінні і їх можна прописувати у властивостях "Мого комп'ютера" (вікно "Властивості системи"). На вкладці "Додатково" є кнопка "Змінні середовища", у вікні, що відкрилося, натискаємо "Створити", у назві пишемо LC_MESSAGES, у значенні - uk_UA.UTF8. Зберігаємо все те і запускаємо потрібну програму. У випадку з digiKam даний фокус пройшов.

Навідуючись до столиці у справах, вирішив зазирнути до Київського планетарію, де, якщо вірити зомбоскрині, виставляють самурайські обладунки та інші древньояпонські пожитки під брендом “Самураи Atr of War”. Гугль показав, що бренд досить поширений і такі виставки відбуваються і в Росії, скажімо, тільки із дещо більшим розмахом.

Шукати довго не треба — виходите із М “Олімпійська” і відразу бачите планетарій, а на ньому, серед різних плакатів, шукана вивіска, то-ж туди і йдемо. Вартість відвідання у будні — 60 гривень, у вихідні — 90, ще є якісь там пільги, але все-ж дорогувато. Тому, гадаю, цей допис допоможе вам визначитися, чи варто викладати такі гроші за можливість подивитися на обладунки.

... тим, що не пошкодував грошей на дзеркалку і, тим більше, на Nikon D5100. Там, де я побував, з мильницею робити просто нічого - або безбожно блискати вбудованим спалахом, або просто нічого не побачиш. Фото на підході. Знімки з ISO 3200 мають цілком нормальний вигляд на моєму великому моніторі, а стабілізація об'єктиву дозволяє робити епохальні витримки.

лого виставки самураї

По школах, де власне опалення, починає з'являтися цікавий пристрій для контролю кількості спожитого газу - "Устройство переноса информации". Умовно - флешка, що підключається до COM-порта. Через спеціальний перехідник її під'єднують до електронного лічильника газу, чи що воно там таке, що називається "коректор" - враховує не тільки кубометри, а-й температуру і має вбудований годинник. Так ось, цей коректор щось там пише на неї, потім можна підключити до комп'ютера і прочитати за допомогою спеціальної програми результати. На нових комп'ютерах, де COM-порта немає, можна використати спеціальний перехідник COM-USB, який продається тою-ж фірмою.

УПИ 1

Раніше цим займалися співробітники газконтори, але тепер видали такі носії директорам шкіл, щоб ті самі витягували звіт, роздруковували та відвозили здавати. До комплекту, що на фотографії, мав додаватися компакт-диск із програмним забезпеченням, проте в даному разі його не виявилося. Зате воно є на офіційному сайті виробника. Проте мені не вдалося заставити ту програму зчитати хоч якісь результати з УПИ - одна версія лаялася на відсутність зв'язку через RS-232, друга вимагала якогось ключа, а третя - модема. Прочитання інструкцій впевнило мене, що пристрій під'єднано правильно і системою бачиться. Консультування із знайомим, який використовує щось схоже, нічого не дало.

Також хочу висловити відра ненависті до програмістів цього чуда. Хоча, скоріш за все, просто співчуття до тих, хто ним користується - мене то не торкається, в принципі. По перше, програма вимагає, щоб у налаштуваннях системи в якості роздільника цілої та дробової частин числа стояла крапка. Тобто, якщо я захочу на тому-ж комп'ютері працювати з електронними таблицями, то матиму некоректні роздруківки результатів. Далі - програма використовує сторонній рушій баз даних. Про це інформує скромне повідомлення "Для роботи потрібна програма "BDE". Скільки ваших знайомих директорів шкіл знають, що таке "BDE"? Ну, нехай, це не страшно - на офіційному сайті розробника воно є - Borland Database Engine, качай і став. Невже не можна включити в комплект інсталятора?

Дизайн програми розробляли школярі, які розібралися з тим, як у кнопках на формі зробити текст синеньким, курсивом, різними шрифтами та інші красивості. Що таке системні шрифти та системні кольори їм не відомо. Хоча це, напевне, найменше зло. А найбільше - убогість документації, так як навіть я, маючи певний досвід ознайомлення із невідомим софтом, не зміг заставити працювати ту поробку.

Ну і так, для довідки - цей УПИ призначений, в загальному, для телеметрії - зняття оператором показників із котельних установок і передавання їх у диспетчерську (для цього у програмах передбачено використання модемів). Є УПИ-1, розрахований на роботу із однією установкою, а є варіант, що може зберігати інформацію із 16-ти пристроїв одночасно.

Дифенбахія вважає, що парасолька у вашій сумці не буде зайвою в ці дні:

Дифенбахія

Інколи спостерігаю одне цікаве явище - людина прив'язується до якоїсь речі у тій формі, у якій ця річ була побачена вперше. За собою і не тільки. Наприклад, одному не подобається стрічковий інтерфейс 2007-го MS Office, бо почав він працювати із класичним інтерфейсом, хоча мені досить зручно з ним працювати і сповзти назад із 2010-го Офіса на 2003-й не вийде, навіть на 2007-й не захочу. Були аналогічні скарги на зміни в інтерфейсі Gmail, LiveJournal та інше.

Особисто в мене консерватизм проявляється більше до витворів мистецтва і, а до інформаційних технологій мало стосується. Наприклад, колись я почув заставку до передачі "В мире животных" - Alouette, зігране Полем Моріа і лише його виконання мені подобається - сучасні ремікси викликають нудоту бажання припинити прослуховування. Далі - першою грою із серії Heroes of Might and Magic, в яку я грав, була 3-тя частина. І вона мені сподобалася - ні 4, ні 5, ні, тепер, 6-та частина так не пре.

З іншого боку, якщо я вперше чую чи бачу саме перероблену версію, то вона мені сприймається нормально. Наприклад, пісню Poison вперше я почув у виконанні Тар'ї Турунен, хоча раніше її співав Еліс Купер. Слухав із задоволенням обидва варіанти.

Сьогодні чергував на роботі, поки дітки писали обласну олімпіаду. Чергування проходило нудно, але поруч із їдальнею. Ну от і все по темі. Не по темі — по дорозі додому я дістав фотоапарат і спробував познімати по місту. А вдома спробував то прогнати через RAW Therapee. Гадаю, вам це буде цікавіше, ніж чергування на роботі:

Парк Слави раз:

Після публікації нової теми оформлення виникло багато косяків, які я не помітив на локальній копії сайту, зокрема із лівою панеллю, куди я виношу заголовок, дату, гугльплюс та теги. Суть в тому, що окрім мого CSS на сторінку впливають системні стилі Drupal'у. Іще система генерує величезну кількість класів та ID для блоків та інших елементів сторінки. Логіку цих назв я іще до кінця не зрозумів, тому часто отримував непередбачені результати — вилазило вбік меню чи текст. Не виключено, що ще щось вилізе на днях.

Як вам нова тема оформлення? Ім’я їй — Squares. Ще трішки сирувата, бо не все вдалося проганяти на локальній копії, але звикайте — ось таким буде цей сайт. Власне, це не єдине покращення™ — на днях з’явиться нова красива титульна сторінка та нормальна рубрикація. І, так, як тільки доведу тему до розуму, опублікую.

Поки погана погода і погуляти із фотоапаратом не виходить, я вирішив щось почитати. Здужавши штатну інструкцію до фотокамери, аркуші якої просякнуті хлороформом (три сторінки і засинаєш), я вирішив сходити до книжкової крамниці і прикупити іще чтива. Добре, що я цього не зробив! Добре, що скачав піратські копії для ознайомлення і дійшов висновку, що купувати нічого не буду - поки що, принаймні. Мені не шкода заплатити грошей, але все, що я знаходив, виявилося відвертою макулатурою. Цистерни води виливаються із текстів, перемежовані фотографіями. Історії із життя автора, його особисті вподобання, можливо, навіть, піар. Багато чого можна просто почитати в інструкції до фотокамери, а так як я її прочитав, то це ускладнює читання. Ну і, врешті, я уже знайомий із певними основами. На початку книги відразу гортаю цілу купу сторінок вступів від автора, від перекладача та різноманітних присвят та подяк.

То-ж може хтось підкаже дійсно вартісну книгу по фотографії та обробці (сильно фотошопити не збираюся, але витягати із RAW можна з користю). Бо, інакше, доведеться братися за написання такої самому. І, до речі, еталоном конкретної книги я вважаю "Паскаль в иллюстрациях" Дональда Алкока (Donald Alkok, Illustrated Pascal). Кожна сторінка якої містить теоретичне пояснення + приклади + завдання і нічого зайвого.

Сторінки