02.06.2021 - 21:57
1. Продовжуємо нашу оглядову подорож Тернопіллям. В попередньому випуску ми намагалися оглянути Кременець, але дощ нас звідти вигнав, тож ми поїхали до Тернополя.
Але по дорозі хмара відступила і погода вияснилася, тож ми вирішили відвідати пару місць, поки був час. Одне із них — Збаразький замок. Вперше він був побудований іще в 14-му столітті, але був зруйнований вщент. Вдруге був побудований уже в 17-му, але в іншому місці. Залишки оригінального замку можна знайти в селі поруч зі Збаражем, але там реально нічого не лишилося.
2. Збараж знаходиться трішки не по дорозі, тож я його позначив на мапі як факультативну точку. Та й вигляд замку мені страшенно нагадав Дубенський, тож я припустив, що буде те саме, тому не проявляв великого інтересу до цієї локації.
3. Але так як у нас було пару годин часу, то чому би і не заїхати, тим більше, що погода вияснилася. Збаразький замок і справді страшенно нагадує Дубно: вони плюс-мінус однакового віку і обидва відбудовувалися після набігу татар. Але Збаразький замок значно менший і не має всередині парку — натомість є гарний парк перед входом. В іншому вони подібні — укріплений княжий палац, всередині все гарно реставровано і виметено, музеї, кафешка, гармати, трафарет для фотографування та генделик.
4. Хоча у Дубенському замку досить великий краєзнавчий музей, від доісторичних часів до ХХ століття, тоді як Збараж більш акцентований на зброю.
5. Вхід нам обійшовся по 80 гривень з особи за огляд всього. В принципі, гарний варіант щоб привезти організовану групу на екскурсію в місце, де все компактно розташоване. Пишуть, що тут беруть гроші і за фотографування, але на вході я такого не помітив і ніхто нічого не казав. Може просто не бачили камери, бо ціни за це я пізніше знайшов вищі, аніж ціни за просто відвідати. Нагадую, що моя думка на цю тему — платити за експозицію ок, бо її створення та підтримання це час, гроші і кваліфікована робота; платити за екскурсію ок, бо її підготовка та проведення це час, гроші і кваліфікована робота. Платити за право любительської зйомки — не ок, бо заклад не несе ніяких витрат, натомість має безкоштовну рекламу.
6. Окрім зброї також були музеї із витворами мистецтва. Зокрема, ось ці дерев'яні макети дерев'яних храмів.
7. Це авторські роботи Михайла Яськовича — техніка виконання робить макети досить чудернацькими і нереалістичними, але погляд захоплює.
8. В сусідніх залах присутня виставка дерев'яних різьблених статуй Володимира Ліпійчука.
9. Багато цікавої кераміки.
10. Департамент тортур та покарань, натомість, не порадував, як і в Дубно — просто підвал із кайданками та кількома пристроями для катування. Тож пропустимо його повз.
11. Ось що мені реально сподобалося в Збаражі і чого не було в Дубно, це палацові інтер'єри. Їх там цілий корпус. Я, зазвичай, не люблю розцяцькованих кімнат, проте тут все було зібрано і зроблено зі смаком і без циганщини.
12. Не розбираюся в архітектурних стилях, підкажіть — ренесанс, не ренесанс? Але затишно, я б пожив. Експозиція з інтер'єрами тут на рівні Качанівського палацу, можна розглядати довго.
13. Звісно, скрізь таблички — не сідати, не зачіпати. Ну, воно і логічно. Хоча в кімнатах було часом затемно — сонце вже сідало, а світло увімкнули не скрізь, мабуть тому, що був уже вечір і відвідувачів залишилося мало.
14. Деякі інтер'єри цілком утилітарні — певне, можна зняти цю кімнату для проведення конференцій чи протокольних заходів.
15. Тут також розміщені деякі тематичні виставки, як ось із живописом. Призахіднє сонце гарно освітило залу.
16. Так само як і в Дубно, тут можна проводити весільні церемонії, щоб молодята відчували себе князями.
17. Кіот ХІХ століття. Це таке іконосховище — спеціальна скриня для зберігання предметів культу.
18. Розписана стеля. Імітувати фарбою об'ємну ліпнину, як на мене, недоречно. Може, згодом, зроблять справжню.
19. Замок зачиняється о 20:00, утім нас строго по часу ніхто не виганяв, дали додивитися. Ми пішли на вихід, а в парку, коло вхідної брами побачили саме цікаве — бійку людей в залізяччі. Схоже на якусь репетицію, чи просто тусовку реконструкторів — один із них пафосно оголошував, хто зараз буде махатися. Товариш сказав, що билися не натурально — звісно, вони ж не хотіли один одного вбити.
20. По дорозі ми також зупинилися глянути на костел і монастир бернардинців — досить епічна споруда, проте тут вже було зачинено, тому ми тут недовго.
Підсумовуючи — із усього замку найбільш цікавими для мене є палацові інтер'єри, все інше я вже бачив в Дубно, тільки в більших розмірах. Спеціально їхати сюди заради замку не варто, але якщо ви буваєте поруч — можна відвідати. Іще я тепер відчуваю, як швидко ми то все проскакали, наступні рази варто уникати такі галопом по Європі. Ну і на сьогодні в мене все, в наступному місті файне місто, далі знову замки і палаци.