20.08.2021 - 21:00
1. Продовжуємо кататися Тернопіллям, сьогодні у нас селище Микулинці. В ньому є Троїцький костел, замок та палац графів Реїв, а ще Микулинці розташовані по дорозі з Тернополя на південь, тож заїхати сюди дуже зручно. А ще тут є броварня із Микулинецьким, але так як у нас із Тернополя їхало пів багажника "Опілля", то туди ми вже не зазирали.
2. Костел Святої Трійці є Римо-католицьким храмом і належить до Чортківського деканату, куди ми заїдемо в одному із наступних випусків. На час нашого візиту там не проводилася ніяка служба і всередині нікого не було.
3. Екстер'єр храму гарний, відносно доглянутий на вигляд, хоча у важкодоступних місцях не заважало би косметично підправити. На фасаді знаходяться різноманітні скульптури та ліпнина.
4. Було би цікаво піднятися на ті балкони. Колись мені так пощастило на Чернігівщині.
5. Вигляд збоку. Ззаду за храмом знаходиться невелике кладовище.
6. Зазирнемо всередину. Верхній храм зачинений, тож я лише зазирнув через грати всередину ширококутною камерою.
7. А ось нижній — відчинений. Йдемо по сходах: сподіваюся, ніхто мітлою гнати не буде.
8. Я таке вже бачив у православних — верхній та нижній храм. Нижній для зимових служб, коли холодно.
9. Йдемо до микулинецького замку. В ньому живе граф Дракула, але це не точно. Видно обжите приміщення із пластиковими вікнами.
10. Як і в Підзамочку, тут при вході висять таблички, що попереджають про аварійний стан будівлі.
11. З іншої таблички виходить, що до замку має відношення якийсь заповідник і скромно замовчується, який. Хоча, про Микулинецький замок пишуть на своєму сайті "Замки Тернопілля", їм також належить і нещодавно відвіданий нами Збаразький та Підзамоцький замки, а також у Чорткові та Теребовлі, куди ми іще завітаємо..
12. Ворота закриті, всередині видно пару автомобілів, город та інші сліди господарської діяльності. Також гавкає на туристів собака.
13. Як воно жити, коли хтось постійно зазирає тобі у двір? Йдемо навколо. Стіни дещо поруйновані, але напевне в кращому стані, аніж Тараканівський форт.
14. Хоча, ззаду все більш сумно. Тут теж є закриті ворота, через які зазирають цікаві туристи, як я.
15. Таке.
16. В Мережі знаходжу інформацію про те, що із замком збиралися щось робити, навіть розробляли проекти реставрації, але поки ні.
17. Судячи із великих віконниць, з цього боку була якась житлова побудова.
18. Ну і на кінець йдемо подивитися палац графів Реїв, в якому зараз знаходиться лікарня. Лікарня в палаці — десь ми таке бачили. Правда, не психіатрична.
19. Зауважимо цікаву парковку при в'їзді. Взагалі, двір лікарні зроблено гарно — дерева, доріжки, альтанки, лавочки.
20. Історичне приміщення із давньогрецькими хлопчиками в трусиках, які підпирають дах — не дуже. Флігелі мають ремонт, проте там не залишено ніякого декору. Всередину ми не зазирали.
21. На цьому визначні місця Микулинців закінчилися, по дорозі ми іще зауважили на сонячні панелі у одного домогосподарства.
Трохи сумно вийшло тут із визначними місцями. Більш менш в порядку і використовується за призначенням лише костел, тож селище приваблює лише коли вам по дорозі, ну і щоб свіжого пива набрати. А ще тут зупиняється мій улюблений поїзд, яким я незадовго після цього їхав.
На сьогодні в мене все, далі будуть іще подорожі та походи. Не перемикайтеся.