20.11.2014 - 21:20
Що ви подумаєте, коли побачите групу дядьків, які бульбенять у найближчому генделику? Алканавти, пропивають всі гроші, гроблять здоров'я. А що ви подумаєте, коли зустрінете на вулиці групу дядьків із великими рюкзаками та в туристичному одязі? Спорт-туризм-здоров'я, молодці. Але це поки ви не знаєте, що в них у рюкзаках. Просто другі дядьки відрізняються від перших тим, що бульбенити в найближчому генделику їм не цікаво — вони їдуть кудись подалі. На кордоні з Румунією, в букових пралісах Карпат, в київському трамваї, у лісі з вовками, чи десь в очеретяних заростях — вони дістають свої фляги і вживають. Коротше, за останній рік сухими в мене видалися лише три поїздки — на фабрику ялинкових іграшок, в Чорнобильську зону і одноденна поїздка по Чернігівщині із Романом Маленковим — ну, бо він за кермом.
Накидавши посилань на свої цікаві дописи для тих, хто не читав їх раніше, продовжу свою розповідь про поїздку Закарпаттям пропагандою розпивання алкоголю. В селі Шаланки ми прийшли до винного підвалу Ференца Ракоці №2, який в угорців вважається національним героєм, так як намагався визволити Угорщину з-під гніту Відня. Сепаратист, коротше — але винний погребок у нього затишний.
26. Тут є старі пляшки з вином.
27. Дуже старі пляшки з вином. Шар бруду символізує те, як давно вони тут стоять і що всередині має бути класне вино.
28. Заправляє тут Мелінда, яка розмовляє українською з яскраво вираженим акцентом, але їй можна — вона венгерка, а не прем'єр-міністр.
29. Старі діжки — деякі вищі за людину. Найстаріші ще XVIII століття.
30. Так як Закарпаття тепліше за решту України, то тут гарно вирощувати виноград і практично в кожному селі є винороби. Іще краще, коли вино дозріває в підвалі, що викопаний у підніжжя того пагорбу, де росте виноград.
31. Растафарі-собака з дредами.
32. Народ, звісно, затарився вином, яке щойно дегустували — тут було безіменне біле, кагор і па́ленка.
33. Після цього всі поїхали в Ужгород, де проходив фестиваль молодого вина — також у одному із винних підвалів, там вибір був широким і я добрав іще пляшок додому.
34. Виробники — від маленьких зі скляними пляшками, до великих, завішаних дипломами та обставлених дубовими діжками.
По вину в мене все, в наступному дописі побачите гарні вулички Ужгорода, пам'ятник електрику та місцевий замок з парком всередині, де до нас прийшла чорна білочка. Кидаю пити, не перемикайтеся.