11.10.2021 - 20:46
Повертаючись із Чорткова додому, ми заїхали до Меджибожа у замок, що тут розташований. Локація неподалік від траси, тож добирання досить зручне за винятком дещо подільських доріг по місцевості. Власне, після відвіданих у попередні дні замків, які або закриті, або дуже поруйновані, цей був досить цікавим для мене і для моїх друзів.
Назва Меджибіж, чи Межибіж пішла від того, що село розташоване між річками Південний Буг та Бужок — неподалік від замку вони зливаються. Я тут уже бував, але то було дуже давно — більше десяти років тому. Я тоді знімав відео на древню камеру із телевізійною роздільною здатністю, тому показати нічого.
1. Вхід до замку недорогий — на час відвідання цього року коштував 50 гривень за все. Також тут не намагаються здерти додаткових грошей за любительську фото чи відеозйомку (тільки просять фоткати без спалахів у музеях), та-й за професійну просять недорого, на відміну від деяких більш західних замків.
2. Сам замок красивий, стіни високі — це саме замок, а не укріплений палац. І він найсхідніший із тих, що я відвідував (хочу в Аккерманську фортецю). Рекомендую обійти його зовні до чи після.
3. У дворі особливо нічого такого немає — храм, дерево із лавками в тіні і в протилежному кінці реставрація замкового палацу. Якихось статуй, фонтанів, гармат — як в Луцьку чи в Дубно, тут немає. Не збирає данину із туристів колишній власник замку, як у Паланку. Так, тут теж Коріятовичі були.
4. Я, чесно кажучи, за тими масово-туристичними плюшками і не сумую, мені більше цікаво побачити саму фортецю, за можливості полазити десь по стінах чи у підземеллі. Або подивитися на інтер'єри — але, на жаль, в палац доступу немає і дивитися там поки нічого.
5. З 2009 року видно певний поступ у реставрації, але якось повільно — за цей час встигла навіть завалитися стіна.
6. Хоча, організовані групи із екскурсією заводять ближче до реставрованого приміщення — видно, є що показати. Ми екскурсію цього разу не брали — особисто мені цікавіше самому пошукати якусь інформацію, так я більше запам'ятаю. Але більше я хочу просто побродити і порозглядати під свої думки.
7. Але можливості піднятися на стіни чи походити по казематах тут, на жаль, немає.
8. Окрім реставрації тут проводяться археологічні розкопки. І у 2009 році я бачив групу студентів-практикантів, які тут працювали влітку, а увечері відпочивали зверху на вежі.
9. Коло входу є дерево з лавками під кроною, але більше ніяких зручностей для відвідувачів немає.
10. Заходимо у церкву святого Миколая. Попри те, що ми відвідували замок в неділю і відвідувачів в ньому було багато, тут чомусь було безлюдно.
11. Храм був зведений іще при відбудові замку при литовцях, коли ті відвоювали територію у татар.
12. В приміщеннях замку розташовані декілька музеїв — краєзнавчого та археологічного напрямків. Зали просторі та освітлені. Останнім часом подібні експозиції стають мені не цікавими. Я не кажу, що тут погано — але я бачив уже стільки краєзнавчих музеїв, що вони всі стають для мене схожими — одяг, рушники, предмети домашнього вжитку. Звісно, вони відрізняються від регіону до регіону, але не настільки.
13. Тому ми довго тут не затримувалися, пішли далі.
14. Але якщо ви прийшли в компанії двох добрих друзів, то може бути цікаво. Я про відвідання музею, якщо що.
15. Археологічний музей цікавіший, тим більше, що багато представлених експонатів викопані саме тут. В приміщенні музею працюють археологи і досліджують знайдені предмети. Але сюди краще приходити підготовленим, щоб розуміти цінність цих експонатів і яку історію вони нам розказують.
16. Тим більше, що Поділля має багату історію і часто переходило з рук в руки, тож експозиція відображає багато культур та епох.
17. Розглядати тут можна довго. Як на мене, бракує секції зі зброєю та обладунками.
18. Гуцульський ліжник детектед. В окремій кімнаті оформили колекцію килимів.
19. У дворі, як я вже писав, особливо нічого немає — старий іржавий трактор, який в майбутньому можливо стане експонатом. Також в замку немає департаменту тортур та покарань з палями, дибами та іншими дошками Євмінова, натомість є інший музей, що розповідає про біль.
20. Мова про музей Голодомору, що розташований по інший бік від решти експозицій. Як на мене, це більше не музей, а інсталяція на тему Голодомору, покликана створити гнітючий настрій, з чим непогано справляється.
21. Тобто, тут показані документи, фотографії, господарчі предмети того часу, книги із прізвищами загиблих (знаходив знайомі), також працюють екрани з хроніками та інтерв'ю очевидців. Проте більшість предметів, як от гіпсові руки чи статуї не є музейними експонатами.
22. Коло входу в замок розташована башта лицарів, куди можна зайти і піднятися на вершечок. У ній нічого немає, порожньо, тож вона всередині створює враження великого горища.
23. Після палючого сонця тут досить темно, світить пару лампочок і пробивається трохи світла через бійниці — але для безпеки сходинки варто було би освітити краще.
24. Раз башта лицарська, то тут була би найбільш доречною лицарська експозиція. Але поки тут порожньо.
25. Види зверху дуже гарні. Я би тут подивився на захід чи схід сонця. Минулого разу тут сидів із цигаркою практикант.
26. Вид із башти на руїни костелу. Окрім нього в Меджибожі є синагога і єврейські поховання — тут їх багато жило у свій час.
27. А, взагалі, вид на подільські села мені подобається. Не знаю чому, але вони мені гарні. Тут досить рівнинно, тому все видно лише із башти, а коли ми їхали від Чорткова, то бачили досить мальовничі подільські долини.
По Поділлю у мене іще не все — по дорозі додому ми відвідали іще одну цікавинку. Можете спробувати вгадати яку. Не перемикайтеся.