Туристичний елементаль

Минулого року я побував у науковій частині ботанічного саду імені Фоміна. Тоді якраз масово цвіли рододендрони, а ще ми побачили ковилу, неопалиму купину та інші візуально цікаві рослини. Візуально цікаві — ключовий критерій для мене, бо я не ботанік і все решта мені не цікаво.

Іще тоді я звернув увагу на кліматрон — велику оранжерею, куди також можливо потрапити. І зробив замітку це зробити.

1. Так вже склалося, що я другий рік поспіль виграю подорож. Минулого року я їздив так дивитися на садибу Даховських, цього року потрапив із Добре поїхали до парку природи Беремицьке. І це вже буде двадцять перша за рахунком подорож за рік — досить продуктивно вийшло.

Парк природи Беремицьке молодий, почав працювати минулого року, а будівництво розпочали в 2015. Знаходиться він за 10 кілометрів від Остра між селами Поліське та Беремицьке. Це зовсім недалеко від Міжрічинського парку. Основне призначення — відновлення притаманного лівобережному Поліссю природного середовища: рослинного та тваринного світу. Також парк виконує рекреаційну функцію, маючи певну інфраструктуру для відвідувачів.

Гід Ростислав добре розповідає, не звучить книжною мовою, відповідає на всі питання. Але судячи із частого вживання слова "проблематика", його покусали педагоги. І справді — на сторінці у ФБ вказана перша освіта педагогічна.

По дорозі із Сокиринців до Качанівки ми завітали до Тростянця — там напевне, найпопулярніший об'єкт із цих трьох, судячи із кількості відвідувачів. Тож сьогодні піде мова про Тростянецький дендропарк.

На шляху до Качанівки ми відвідали іще два цікавих об'єкти, про які можна розказати окремо. Це садиба Галаганів в Сокиринцях та Тростянецький дендропарк. Ми не ночували в цих місцях, часу провели менше, тому фотографій буде менше. Почнемо ми із Сокиринців і залитого сонцем ландшафтного парку коло палацу.

Заночувавши в Качанівському парку із вечірньою, нічною та ранковими фотосесіями, ми продовжили знайомство із ним денною, офіційною частиною — із екскурсоводом та самоваром. Ми добре виспалися — так як сніданок та екскурсія зовсім поруч, не треба було вранці вставати і кудись поспішати. І про це піде мова в сьогоднішньому випуску.

1. І якщо в одному із минулих випусків ми побували в місці, що не варте своєї ціни, то Качанівка це цілком протилежний випадок — ціна не варта цього місця. 15 гривень за вхід на територію, іще 15 в палац. Дурницями на кшталт "фотографування платне" вони не займаються. Можливо це тому, що місце віддалене від великих міст, але прайс можна впевнено зробити дещо більшим: територія все ж велика і утримувати її нелегко.

Якщо ви у Рівному і у вас зовсім небагато вільного часу, можливо варто, замість розпивання Рівня, потратити його на відвідання музею бурштину.

Нічого неймовірного чекати від цього музею не варто: він маленький, екскурсія триває хвилин двадцять, в експозиції зібрано все, що хоч якось стосується бурштину — тому відвідувати його варто лише якщо ви проходите неподалік. Але як пафосно все подається — екскурсії проводяться не ким-небудь із вулиці, а цілим старшим науковим співробітником. Розказує непогано, але формально і строго за програмою.

Повитиравши всі порохи в стратегічних бомбардувальниках полтавського авіамузею, ми вирішили трохи оглянути місто. Огляд вийшов і справді коротким, бо потяг додому вирушав о 18-й, а ще схотіли пообідати. Але архітектура в центрі трапляється цікава.