Туристичний елементаль

Трішки оновив свій standalone блог, зокрема нарешті розшукав приглядний для мене шаблон оформлення і намалював до нього шапку. Тепер вигляд мені подобається. Можете зазирнути і зацінити.

Іще прикрутив модуль Disqus — коментувати у мене в блозі як ніколи просто, підтримується аторизація через ряд популярних сервісів. Хоча, якщо не сподобається, викину геть, в мене і так просто коментувати.

Коротше, дивіться.

Я не любитель дивитися всякі храми, але, оскільки, наші туди обрали поїздку, а я так часто зачіпав голову профкому з приводу того, щоб кудись та-й поїхати, а, тим більше, за дорогу я не платив (тобто, платив, у вигляді профвнесків щомісяця), то-ж відмовлятися сенсу не було. Отже, ми з колегами радісно завантажилися після пар в автобус і поїхали дивитися на сабж. Відразу зазначу, що почитати всяку детальну історичну та географічну довідку ви зможете і без мене, тому писатиму лише те, що запам’яталося і склало враження. Ну і прошу пробачення за якість гівнофоток з телефону — у мене в найближчих планах все-ж придбати новий монітор, а не фотокамеру. Якщо-ж ваша позиція строго полягає в тому, що таким світлинам не місце в інтернетах, так вас ніхто не заставляє читати мій гівнобложик, це справа чисто добровільна.

Ну і, на відміну від Бук, звіт не розділяється на дві частини, оскільки ми оглянули один об’єкт, по суті. Хіба що завтра принему світлин із фотокамери друга і викладу їх насипом.

Поїздка видалася без лулзів — просто приїхали, подивилися і поїхали. Храм починається з воріт, самі по собі вони вже цікаві. Споруда збудована не за православними канонами, відомий архітектор В. А. Покровський натворив дещо отсебятіни, тому храм певний час не хотіли святити.

Я розумію, що читалка, мною придбана, не є ідеальною, тим більше, за таку ціну. Я розумію, що, незважаючи на ретельний відбір моделі, в ній всеїдно є зайвий функціонал — продажу масового продукту без маркетингу не буває, а маркетологи орієнтуються на середньостатистичного споживача, якого, напевне, в природі не існує. Я розумію, що 400 МГц процесор має надлишкову швидкодію, а програмне забезпечення далеко не оптимальне щодо використання ресурсів. І перед тим, як її придбати, я декілька місяців користувався взятою у друга і виявив, що цей пристрій мені підходить. Але сьогодні мені підкинули пару посилань про те, що я придбав фуфло і про те, що труЪ читалка має бути зовсім іншою.

Отже, покористувавши трішки свій Qumo Libro II HD, наведу свої не перші враження про пристрій. За цей час я встиг потрясти навколо читалки бубна і, навіть, перепрошити її. В плані апаратного забезпечення воно дуже, навіть, гарне, але програмна складова, на жаль, не завжди радує. Хоча, важко вгадати пристрій без подібних негараздів з першого разу. Не хочу вас лякати — якщо з Libro II не хотіти нічого, окрім читання книжок та інших текстів, то свою вартість читалка відпрацьовує. Тим більше, відкриваючи досить багато форматів без конвертації.

В тексті трішки червоноокого Лінукса. Якщо пропустити ті абзаци, то далі читати можна. А, іще — графоманія під катом.

Отже, мій організм, як і планувалося, потрапив на конференцію OSDN, куди притягнув свою відеокамеру і, наразі, обіцяє, що скоро викладе потиснене відео, але настільний комп’ютер зайнятий, а ноутбук слабуватий для швидкого перекодування. Коротше, перед попереднім дописом у мене було написано про студентські відмазки, там щось оберіть на свій розсуд.

Вцілому — як і в минулі роки, хоча в кінці дещо затягнули гуму, тому закінчили аж а 8-й вечора. Явних лулзів, як в минулі роки, не було, тобто на сцені ніхто нікого шнуром від мікрофона не душив, перед камерами не кривлявся, все серйозно і гарно. Ну, звичайно, були товариші із почуттям гумору, але без клоунади. А ще цього року особливо пафосно вилізли спонсори — одні захопили цілу секцію, інші просто піарилися. А, до речі, освіта цього року не підвела — бо була представлена, по суті, одним доповідачем, який приїхав.