1. Так вже склалося, що я другий рік поспіль виграю подорож. Минулого року я їздив так дивитися на садибу Даховських, цього року потрапив із Добре поїхали до парку природи Беремицьке. І це вже буде двадцять перша за рахунком подорож за рік — досить продуктивно вийшло.

Парк природи Беремицьке

Парк природи Беремицьке молодий, почав працювати минулого року, а будівництво розпочали в 2015. Знаходиться він за 10 кілометрів від Остра між селами Поліське та Беремицьке. Це зовсім недалеко від Міжрічинського парку. Основне призначення — відновлення притаманного лівобережному Поліссю природного середовища: рослинного та тваринного світу. Також парк виконує рекреаційну функцію, маючи певну інфраструктуру для відвідувачів.

Гід Ростислав добре розповідає, не звучить книжною мовою, відповідає на всі питання. Але судячи із частого вживання слова "проблематика", його покусали педагоги. І справді — на сторінці у ФБ вказана перша освіта педагогічна.

Мої подорожі бувають не лише великими, багатоденними із відвіданням цікавих місць та краєвидів, а й простенькі, одноденні, із відвіданням звичайного лісу, просто щоб прогулятися та не сидіти вдома. Так і цього разу — разом із компанією туристів виїхали за Конча-Заспу і пройшлися по зимовому, ошатному лісі. Ну і влаштували пікнік.

Похід вихідного дня

Власне із цією компанією мене напередодні познайомили, то різносторонні туристи — і в гори, і на воду, і на лижі. Сподіваюся наступного року продовжити з ними.

1. Якщо ви думаєте, що в жовтні на ZelGear я закривав сезон, то я теж так думав. Ми помилялися. Бо в листопаді я знову вийшов на воду, цього разу на Neris. Метою походу було познайомитися із Neris Expeditions та іще раз спробувати Neris Smart в рамках програми вибору байдарки. Ну і сплавитися, звісно.

Сплав по Самарі

А, взагалі, ця ідея мені спочатку здавалася божевільною — сплавлятися у листопаді на байдарках. Хоча, нічого неймовірного в цій забаві не виявилося. Сплавлялися ми річкою Самара, що впадає у Дніпро коло Дніпра. Але дещо вище за течією, коло Павлограда, тому Самарські плавні я не бачив.

Цієї осені я знову відвідав Трахтемирів. Але уже не просто щоб прогулятися, а приєднався до доброї справи — небайдужі люди прибирали сміття на Зарубинецькому мисі.

Трахтемирів

Історія буде коротка, фотографій небагато, адже там нічого принципово не змінилося, а я вже публікував минулого року випуск по цих місцях.

Формально в цьому місці — регіональний ландшафтний парк Трахтемирів. Фактично його тут не видно — лише в місці згорілої мисливської садиби поставили будиночків і загородилися шлагбаумами.

Минулого року я оглядав ноутбуки, цього року спробував оглянути туристичне спорядження. Заодно вигуляв екшн-камеру. Як вам ідея робити такі огляди в подальшому?

Текстовий огляд тут: https://piktor.org.ua/az430

Незабаром іще одне відео з екшн-камери, від якого вам стане холодно. Або не стане.

По дорозі із Сокиринців до Качанівки ми завітали до Тростянця — там напевне, найпопулярніший об'єкт із цих трьох, судячи із кількості відвідувачів. Тож сьогодні піде мова про Тростянецький дендропарк.

Тростянецький дендропарк

На шляху до Качанівки ми відвідали іще два цікавих об'єкти, про які можна розказати окремо. Це садиба Галаганів в Сокиринцях та Тростянецький дендропарк. Ми не ночували в цих місцях, часу провели менше, тому фотографій буде менше. Почнемо ми із Сокиринців і залитого сонцем ландшафтного парку коло палацу.

Палац в Сокиринцях

Після відвідування виробництва ZelGear було б логічно спробувати їх продукцію. Нагадаю, що цього року я заморочуюся із вибором байдарки, пробую різні їх типи, щоб наступного року, на початок червня, відзначати п’ять років покусання мене каякерами із власним каяком.

Alpha-Z 430

Тож сьогодні я розкажу про ZelGear Alpha-Z 430 — двомісну надувну туристичну байдарку.

Заночувавши в Качанівському парку із вечірньою, нічною та ранковими фотосесіями, ми продовжили знайомство із ним денною, офіційною частиною — із екскурсоводом та самоваром. Ми добре виспалися — так як сніданок та екскурсія зовсім поруч, не треба було вранці вставати і кудись поспішати. І про це піде мова в сьогоднішньому випуску.

1. І якщо в одному із минулих випусків ми побували в місці, що не варте своєї ціни, то Качанівка це цілком протилежний випадок — ціна не варта цього місця. 15 гривень за вхід на територію, іще 15 в палац. Дурницями на кшталт "фотографування платне" вони не займаються. Можливо це тому, що місце віддалене від великих міст, але прайс можна впевнено зробити дещо більшим: територія все ж велика і утримувати її нелегко.

Качанівський парк

Сторінки