Туристичний елементаль

1. Сьогодні у випуску: ввічливі зелені чоловічки ціляться один в одного, фотограф цілиться у ввічливих зелених чоловічків, всі щасливі та задоволені.

Мова піде про страйкбол (забугорна назва — ейрсофт) — командна гра, в якій учасники поціляють один в одного пластиковими кульками із предметів, схожих на вогнепальну зброю. Але це не пейнтбол і фарби тут немає. Я розкажу трохи про організацію, спорядження та процес гри.

Продовжимо каячну тему і сьогодні я розкажу про враження від іще однієї байдарки українського виробництва — Neris Smart.

Neris виготовляє байдарки досить давно, із 90-х років. Почали вони як майстерня з ремонту, потім взялися робити свої човни. За основу взяли Тайменьку і випустили Neris Alu, вносячи в конструкцію деякі удосконалення. Згодом запозичили німецьку RZ-2 і випустили Neris Valkure, яка вирізняється незамкненими шпангоутами, що додає зручності при розташуванні каякерів та багажу всередині човна.

Я мав змогу збирати і кататися на оригінальній Таймені та Neris Valkure, але цього разу спробував сучасну модель — каркасно-надувну байдарку Neris Smart.

Із Усть-Чорної я планував висунутися у Верховину, а по дорозі зробити гак і заскочити в Хуст: подивитися на руїни замку та чеський квартал. По карті гак зовсім невеликий, проте в дійсності зіграв фактор карпатського кілометра — їхати виявилося досить довго.

Благо із Усть-Чорної перша маршрутка йде дуже-дуже рано — о третій ночі. Поспати в дорозі, ясна справа, не вийшло, бо сільська дорога в дуже плачевному стані. Утім в шість ранку я вже був у Хусті. Здавши свій рюкзак до камеру схову, пішов бродити по місту.

1. Сьогодні у випуску: в Ford'а їде дах, баржа марки ГАЗ їде боком, мотовізок СЗА їде за 200 гривень, Запорожець їде ... добре, що взагалі їде.

Далі багато фотографій та вражень від фестивалю Old Car Land, який щороку проходить у Києві і збирає велику кількість цікавого транспорту. Я там був лише в останній день, тому побачив менше експонатів. Але відразу попереджаю, що я у цих ваших самоходних тарантасах розбираюся погано. І якщо ви любите автомобілі, то перед прочитанням цього тексту приготуйте вогнегасник для запобігання пожежі в області нижче попереку.

1. Цього року ми з товаришем вдруге взяли участь в Поліській регаті. Коротко кажучи, ми і цього разу не перемогли, проте значно покращили свій результат. Але могли пройти іще швидше, якби не ... . Читайте далі.

Цього разу я приїхав за два дні до змагань на розвідку маршруту, а тому прихопив фотокамеру і трохи познімав сам. Якщо ви бачите гарні знімки, це я взяв у Олі Дарчич-Корець, якщо такі собі — то мої.

1. Я давно хотів великої подорожі за принципом "сам собі туроператор", нарешті я її зробив, чим дуже задоволений. Вийшло, правда, дуже намішано — походи в гори, відвідування музеїв, замку, міста, рафтинг, посадовий підкуп та багато іншого. Про все розкажу згодом, а спочатку про похід через Свидовець.

З самого початку похід мав тривати три дні і не по Свидовцю, а по Мармаросах. Але товариш мав лише два вихідних, тому ми вирішили увести чіт-код "call jeep" (був і справді Jeep Grand Cherokee на бляхах) і швидко перемістилися із Ясінів до Драгобрату, звідки вже пішли на своїх двох.

Продовжую свою розмову про каяки. Я вже писав, що хочу собі купити якийсь, проте поки не знаю який. І хочу перепробувати чим побільше, щоб знати, що мені підійде найкраще. Цього разу таку можливість запропонував український виробник надувних каяків ZelGear, організувавши тест-драйв своєї продукції.

Відразу скажу, що це не ті м'які надуваси, плавучі дивани, якими я сплавлявся по Росі — у ZelGear продукція класом вище, але і ціна кусачіша. Тож давайте спробуємо. Продукція поділена на декілька лінійок різних за призначенням. У всі показані моделі я сідав. Фото робилися на телефон у гермочохлі, тому якість не дуже, вибачайте. Я ось думаю про придбання екшн-камери.

В Холодному Яру я вже був і про нього писав — про Мотронинський монастир, озеро коло нього, село Буда і дуб Залізняка. Тому цього разу розповідь лише про підсніжники, що там ростуть.

Взагалі, сніжний березень цього року має свої переваги — на жіночий день я не бачив торгашів із першоцвітами. І я їх уже колись знімав під Ставищем — але там їх було куди менше.

До Полтави я хотів потрапити давно. Перші згадки про це місто в моєму затишному датуються здається іще 2013 роком. І першою причиною відвідати це місто є музей важкої бомбардувальної авіації. Звісно, в місті є чимало цікавої архітектури, врешті можна просто поїсти полтавських галушок (що я теж робив), але першою причиною було бажання подивитися і помацати вундервафлі, призначені для привнесення світлого комуністичного майбутнього в інші країни.

Відвідати Полтаву мені допомогла Укрзалізниця, запустивши потяг Ковель—Харків, що йде без пересадок від мене до них і назад.

Музей є філіалом київського авіамузею. Але, що цікаво, літаки перебувають на балансі в Міністерства освіти, яке спочатку хотіло саме робити музей. Коштує задоволення недешево — 40 гривень за внутрішню експозицію, 50 за відвідування відкритої стоянки, ще 50 за те, щоб залізти всередину самих цікавих експонатів. Та й літаків тут значно менше, ніж у Києві.

Але через невеликий наплив відвідувачів в музеї немає відгороджених місць. Ви можете сідати у всі крісла, лише просять нічого не зачіпати. За вами не стоїть черга охочих і ви можете сидіти в літаку дуже довго, вивчаючи всі прилади. Часто — взагалі на самоті.

Цього літа я буду багато писати про сплави. Неймовірно багато. Я вже всім друзям продзижчав вуха на цю тему, час подзижчати і вам.

Суть в тому, що мені засвербіло купити собі каяка і я хочу визначитися, який мені буде кращий. Універсального каяка не існує, як і універсальної фотокамери чи ноутбука. Жорсткі каяки — хороші в ходу і дозволяють проходити річки із перешкодами. Але для їх перевезення треба автомобіль із спеціальним багажником або причепом. Каркасні теж непогані в ходу, але важкі і довго збираються. Є іще надувні байдарки, каркасно-надувні та надувні високого тиску — ось я їх зібрався спробувати. Почнемо із надувасів — вони найдешевші і досить легкі при перенесенні.

Я приєднався до однієї компанії туристів, в яких ці надуваси були. Окрім каяків у них були й SUPи і я навіть спробував на одному стояти — цікаво, але треба звикати тримати рівновагу, тому я поки на ньому не сплавлявся.