Туристичний елементаль

Я тут вчергове взявся за оновлення свого сайту.

Цього разу все серйозно: я мав досвід награтися з різними сайтами на Drupal, із модулями до них, із Bootstrap, із міграцією та іншим. Тож уже навіть розгорнув на тестовому стенді усе необхідне і взявся до справи.

Питання до аудиторії (якщо тут іще хтось залишився): Disqus залишати?

Давно я не писав нічого технічного тут.

Наразі вивів свій канал з анабіозу і вирішив поробити та опублікувати довоєнні відео подорожей, що назбиралися. Посилання на канал вгорі сторінки сайту — там уже декілька нових випусків є.

А оскільки мій ноутбук виконує не лише обчислювальну функцію, а й опалювальну, то вирішив на літній період спихнути рендеринг відео на потужності домашнього сервера. Систему охолодження чистив, термопасту міняв (і не якусь дешманську), понизити частоти можливості немає, з пониженням напруги я, поки, не розібрався (в першу чергу про безпечні значення).

Сервер рендерить значно повільніше — адже я збирав його на Ryzen 3 із малим TDP, а ще в ньому немає апаратного прискорення nvenc від дискретного відеочипа. Але мені нікуди поспішати. І я розкажу, як це можна зробити.

У цьому випуску я поділюся своїм досвідом із використання інформаційних технологій для підготовки до подорожі та під час її проведення: як по горах, так і по рівнинній території. Він включає в себе як онлайн-сервіси, так і додатки, що працюють автономно, без підключення до інтернету. Мій перелік не є вичерпним — я знаю, що існую багато інших рішень.

Я зараз думаю над оновленням сайту: перейти на актуальний Drupal 9, дизайн з Bootstrap (mobile first), краща організація даних, інші плюшки. Коли оновлю — поки не прогнозую.

І не знаю, чи потрібен мені RSS — чи хтось живий читає його? Бо знаходжу відображення свого сайту на купі агрегаторів, але не певен, що там є хоч якась жива душа, натомість створюється навантаження та рахуються процесоро-відсотки на хостингу.

Тож якщо ви жива людина і читаєте цей сайт через RSS, потрудіться черкнути коментар або тут (Disqus, можна анонімно), або у соцмедіа.

Ну а на завтра буде продовження Карпат. А потім іще одна цікава подорож, не перемикайтеся.

1. Колись, в середині 90-х однокласник приніс до школи комп'ютерний журнал. Уже не свіжий, але гарний та глянцевий, з яскравими кольоровими фотографіями. В ньому були комп'ютери — настільні та портативні, з кольоровим дисплеями, принтерами та іншою периферією. Багато раз я переглядав той журнал, мене так не цікавили машини. Зараз комп'ютери оточують нас повсюди і не викликають взагалі ніяких відчуттів. Тоді вони мали дизайн, а зараз вони безликі, як і телефони. Але напередодні я відвідав музей, що повернув мене у ті часи, нагадав старі відчуття, дозволив поностальгувати.

Музей називається Software and computer museum, знаходиться він в Києві, на Саксаганського 40/85 (майже в центрі) і безкоштовний для відвідання — тільки варто в них на сайті записатися на екскурсію. А так як про нього мало хто знає, то можна вибрати момент, коли екскурсій немає і зависнути там надовше.

Тонкий корпус, свіжий безрамковий дизайн, 2,5D скло, помірна ціна? Ні, не чули! Сьогодні в нас знову на огляді брутальний, великий і важкий пристрій від Panasonic. Вітайте — броньований промисловий планшет Toughpad FZ-B2.

Тут варто зазначити, що я його використовував як туристичний, але і для цієї мети він підходить дуже добре.

Коли раніше я писав про фотокамери від Panasonic, то відмічав їх хорошу функціональність за свою ціну. Ну от уявіть собі, що я заспіваю, спробувавши їх новий топ — Panasonic Lumix GH5. Якщо взяти огляди Lumix DMC G7 та DMC GX80 та екстраполювати їх по прямій на ціну GH5, то вийде стаття, яку ви зараз читаєте.

У зв'язку із тим, що камера була в мене недовго і я не міг обирати, коли взяти її на тест (був якраз завантажений на роботі), тому мій матеріал не претендує на повноцінний огляд, а скоріше на враження. Про наступний пристрій від Panasonic я розкажу куди детальніше.

Напередодні у Києві відбулася щорічна виставка споживацької електроніки та розваг CEE 2017 і я знайшов там дещо цікавого:

Холодильник Samsung відвідує мій сайт.

Електробритва Philips цікавиться ноутбуками.

HTC пропагує важкі наркотики.

Організатори розширили виставку і вона, цього разу, займала півтора павільйони і дещо вийшла за рамки своєї початкової тематики. Більше учасників, більше стендів, розіграшів, музики та відвідувачів. Зрозуміло, що оглянути все я не міг, дивився ближче до тематики блогу. Допис буде із двох частин.

Я, зазвичай, не займаюся телефонами, проте мій дуже несвіжий Lenovo P780, схоже, бажає бути на щось заміненим. Хоч я й не захаращую його сміттям — іграми та купою програм, залишаючи лише самий основне та потрібне, але сил слабенького MediaTek та гігабайта оперативки починає дедалі більше бракувати. Та й працює він вже дуже нестабільно, самовільно вимикається коли не треба.

Я не можу просто піти в магазин і віддатися на волю продавця-консультанта, мені треба добре розібратися в предметі перед придбанням. А для цього бажано спробувати власноруч сучасні апарати. Ситуацію ускладнює те, що я ігнорую продукцію Xiaomi та Meizu, а також побоююсь іншого новоприбулого на наш ринок китайпрому як от Doogee, LeEco та багато інших.

Спочатку я, як покусаний туристами, дивився на броньовані смартфони, але в них слабеньке начиння — лише в топових і дуже дорогих моделях більш менш пристойна електроніка. В принципі, я не екстремал, тому вирішив, що мені достатньо звичайного смартфона із захисним чохлом. Тож основними критеріями вибору для мене стали автономність, продуктивність і швидка робота GPS-системи.

Першим телефоном, що я спробував, став Motorola Moto G5 Plus, з яким я їздив у Карпати, на який зняв частину фотографій, коли діставати велику камеру було ліньки чи довго і з якого радував друзів по вечорах свіжими знімками.

Я вже мав на тесті попередні покоління Acer Aspire V Nitro Black Edition — сімнашку із GTX860M та п’ятнашку із GTX960M. Нову модифікацію — сімнашку із GTX1060 я взяв в першу чергу щоб познайомитися із Tobii EyeTracking, але ноутбук має ряд суттєвих вдосконалень, тому заслуговує на новий повноцінний огляд.

В попередніх поколіннях це був так званий DTR — заміна настільному комп’ютеру, тобто великий ноутбук із хорошою швидкодією. Проте цього разу Acer потягнули лінійку в ігровий бік і ноутбук цілком конкурує із молодшими Predator’ами.

Іще я збираюся дещо змінити формат огляду, уникаючи великих суцільних масивів тексту.