Що-ж, час підводити підсумок туристичного 2021 року. Можна назвати це роком відродження — відродження туристичної активності після карантинів. Не все, звісно, вдалося, але 29 днів у подорожах це теж непогано.
Натомість, вдалося те, що хотів давно.
Отже, що вдалося у цей рік:
- Зимові Карпати: Кукул, Ротило, Кострича. Ходили удвох, пройшли усе заплановане попри те, що я послизнувся і вдарився боляче коліном.
- Чорнобильський заповідник — самі нетуристичні локації Зони.
- Іще раз був у Міжрічинському, дивився на шотландську худобу та іншу живність. Не публікував нічого звідти.
- Розмочив Тернопілля. Вийшло галопом по європам, але багато чого побачили: Кременець, Вишнівець, Збараж, Тернопіль, Микулинці, Теребовля, Бучач, Чортків. А дорогою назад — Меджибіж та вокзал в Козятині.
- Сивулі та Ігровець. Вражень море, але знімав мало бо був зайнятий походом.
- Нарешті пройшов усю Чорногору — від Шибеного до Квасів.
- Чорногори виявилося мало — пішли на Вододільний хребет. З погодою дуже повезло, захід та схід сонця були прекрасними.
- Вододільного виявилося мало, пішли на Братківську. Похід на межі, бо іще при легкому морозі я не ночував. Спускалися також до Квасів через Свидовець.
- Ну і я влаштував собі Хотинсько-Кам'янецький вікенд, коли за півтора дні обійшов та побачив дуже багато. Раз, два, три, чотири, п'ять, шість.
Тобто, вийшло досить ефективно. Було багато Карпат, проте не було сплавів — в байдарку я сідав лише раз. Треба наступного року це виправляти. Хочеться, щоб 2021 рік по туризму був таким же, як був 2018.
Тож на цьому все, до наступних зустрічей, не перемикайтеся.