В ролях: спина мого напарника, закадрова гієна, Віталій Веремчук та інші.

Після нецікавого Дубенського замку ми попрямували до іншого, значно цікавішого місця — Тараканівського форту. По карті він знаходиться зовсім поруч — через Дубно, за городами. Але йти спекою через усе місто, а потім полем, ми не хотіли, тому знайшли на автостанції автобус в тому напрямку і під'їхали за село Тараканів.

Тараканівський форт

Форт виявився для мене досить цікавим, що я навіть почитав деякі наукові джерела про нього. І тому, попри невелику кількість фотографій, в матеріалі буде багато пізнавального тексту. Одне із джерел — книга Петра Савчука "Дубенський форт", написана після вивчення великої кількості архівних документів. Проте, окрім реально корисної та цікавої інформації, вона містить багато води, наприклад біографії офіцерів, рапорти про те, хто чистив туалети та димарі і хто коли набухався у самоволці і кого обізвав дурнем.

1. До Дубно я планував навідатися з початку року, коли не вийшло зробити вояж замками львівщини. Місто зручне логістично для одноденного відвідання, можна дістатися або поїздом Лисичанськ-Ужгород, або ще простіше — через Луцьк або Рівне (квитки легше купити). Проте поїздка видалася дводенною, тому, окрім Дубно, ми відвідали іще декілька цікавих місць Рівненщини. Але про все по порядку.

Дубенський замок

Хоч я вам і обіцяв писати про рівненщину, проте сьогодні у випуску буде каякінг. Каякінг на рівненщині. Я вам розповім про дводенний сплав річками Корчик та Случ, від села Сторожів (коло міста Корець) до Губкова, де відомі руїни замку. Сьогодні мова йтиме про перший день і він був веселий.

Корчик

1. На відміну від ландшафтних дендропарків Софіївка та Олександрія, ботанічний сад імені О. В. Фоміна з самого початку був створений як науковий. Сад належить КНУ ім. Шевченка (як обсерваторія в Лісниках та Канівський заповідник) Наразі він виконує і функцію громадського простору, тому розділений на дві частини — загальнодоступну і закриту, наукову. Утім, потрапити можна і в другу, записавшись на екскурсію. Їх проводять регулярно, при вході навіть висить розклад.

Наукова частина ботанічного саду Фоміна

Після екскурсії вас відразу ніхто виганяти не буде, можна трішки прогулятися і пофотографувати. Більше того, на сайті саду написано, що можна домовитися щоб прийти і познімати. Можна і весільну фотозйомку провести. Коротше, закрита частина вона не така вже й закрита. Цікаво, чи можна напроситися на ніч?

1. Я давно хотів потрапити до Верховини і цього року в мене випала чудова нагода — між двома карпатськими походами вихідного дня, щоб не повертатися додому і назад, я собі організував екскурсійну програму. Нещодавно я вже писав про Хуст, а наступний пунктом моєї подорожі стала гуцульська столиця Верховина.

Верховина

Повитиравши всі порохи в стратегічних бомбардувальниках полтавського авіамузею, ми вирішили трохи оглянути місто. Огляд вийшов і справді коротким, бо потяг додому вирушав о 18-й, а ще схотіли пообідати. Але архітектура в центрі трапляється цікава.

Полтава

Продовжимо каячну тему і сьогодні я розкажу про враження від іще однієї байдарки українського виробництва — Neris Smart.

Neris Smart

Neris виготовляє байдарки досить давно, із 90-х років. Почали вони як майстерня з ремонту, потім взялися робити свої човни. За основу взяли Тайменьку і випустили Neris Alu, вносячи в конструкцію деякі удосконалення. Згодом запозичили німецьку RZ-2 і випустили Neris Valkure, яка вирізняється незамкненими шпангоутами, що додає зручності при розташуванні каякерів та багажу всередині човна.

Я мав змогу збирати і кататися на оригінальній Таймені та Neris Valkure, але цього разу спробував сучасну модель — каркасно-надувну байдарку Neris Smart.

Із Усть-Чорної я планував висунутися у Верховину, а по дорозі зробити гак і заскочити в Хуст: подивитися на руїни замку та чеський квартал. По карті гак зовсім невеликий, проте в дійсності зіграв фактор карпатського кілометра — їхати виявилося досить довго.

Хуст

Благо із Усть-Чорної перша маршрутка йде дуже-дуже рано — о третій ночі. Поспати в дорозі, ясна справа, не вийшло, бо сільська дорога в дуже плачевному стані. Утім в шість ранку я вже був у Хусті. Здавши свій рюкзак до камеру схову, пішов бродити по місту.

1. Цього року ми з товаришем вдруге взяли участь в Поліській регаті. Коротко кажучи, ми і цього разу не перемогли, проте значно покращили свій результат. Але могли пройти іще швидше, якби не ... . Читайте далі.

Поліська регата

Цього разу я приїхав за два дні до змагань на розвідку маршруту, а тому прихопив фотокамеру і трохи познімав сам. Якщо ви бачите гарні знімки, це я взяв у Олі Дарчич-Корець, якщо такі собі — то мої.

Сторінки